«Я відношу себе до тренерів-демократів». Новий коуч Шахтаря - про Динамо, Луческу й Фонсеку

16.06.2021 15:32
Категорії: Новини

Новоспечений головний тренер донецького Шахтаря Роберто Де Дзербі виступив на прес-конференції після свого представлення

Фото shakhtar.com

Вчора гірники представили нового наставника, після чого відбулася велика прес-конференція. Роберто Де Дзербі розповів багато цікавого як про себе, так і про колег по цеху. Його слова наводить офіційний сайт Шахтаря.

«Протистояння з Луческу буде стимулом»

- Роберто, які ваші перші враження від Києва, Шахтаря і тренувань?

- Я прибув сюди з великим ентузіазмом і хочу отримувати задоволення від роботи. Прибув в клуб, який вважаю топовим. Футболісти тут дуже сильні, і я хочу прищепити їм своє бачення гри, бути для них прикладом. Перші враження чудові. Мені здається, все занадто прекрасно, щоб бути правдою. У мене вже зараз встановилися чудові відносини з співробітниками клубу. Гравці - професіонали, досить серйозно ставляться до своїх обов'язків. У мене тільки недавно з'явилася можливість з ними познайомитися, і я радий тому, що побачив. Є всі передумови для того, щоб провести чудовий сезон.

- У минулому сезоні Шахтар вперше за багато років залишився без трофеїв в Україні. Однією з причин невдач називали занадто м'який характер вашого попередника Луїша Каштру. Ви вважаєте себе тренером-демократом чи тренером-диктатором?

- Я б не хотів згадувати нічого з того, до чого не маю безпосереднього відношення. Не скажу ні слова про минулий сезон просто тому, що мене тут не було. Так, я знаю, що Шахтар нічого не виграв. Навпаки, для нас це додатковий стимул - жага перемог, трофеїв. Хочемо показувати себе з найкращого боку. Думаю, що розумний тренер не повинен вести себе однаково з усіма гравцями і у всіх ситуаціях. Якщо виникнуть такі ситуації, коли від мене знадобиться твердість, не переживайте, у мене досить твердий характер, я зможу її проявити. Познайомившись з однією групою футболістів, не думаю, що в роботі саме з ними потрібно проявляти себе в якості диктатора, - це не принесе плодів. Я відношу себе до тренерів-демократів, але не будемо забувати, що врешті-решт у результаті все одно вирішую я.

- Напевно. ви теж знаєте, що головним суперником Шахтаря в Україні є Динамо, яке зараз очолює Мірча Луческу. Ви родом із Брешії. Ваша юність припала в тому числі на ті роки, коли Мірча Луческу очолював цю команду. Напевно, ви навіть ходили на стадіон дивитися на його роботу. Що думаєте про цього тренера і про майбутнє суперництво з ним?

-Коли Луческу працював в Брешії, я кожні вихідні, кожен матч проводив у фанатському секторі Брешії - це саме спекотне місце на трибунах. Луческу - великий тренер, маестро за його досвідом і майстерністю. І для мене протистояння з таким сильним наставником буде додатковим стимулом проявити себе з найкращого боку. Постараюся підготувати свою команду якнайкраще до матчів із Динамо. Знаю, наскільки вони важливі.

- У минулому сезоні Динамо виграло всі три внутрішні трофеї. Чи готові ви сьогодні заявити про те, що ваш прихід - це кінець гегемонії киян?

- Ні, я не візьму на себе таку відповідальність. Це не говорить про готовність або неготовність. Будь-яка людина, яка знає футбол, не візьме на себе таку відповідальність. З іншого боку, якщо ви запитаєте у мене, чи готовий я зробити все можливе, щоб гідно зустрітися з Динамо, то так, звичайно, я з нетерпінням чекаю цих матчів.

- 20 років тому у Шахтаря вже був італійський тренер - Невіо Скала. Гравці того періоду розповідали про те, що він іноді на базі сам міг приготувати спагетті. У вас є такі ж кулінарні здібності, як були у Невіо Скали?

- Ви знаєте, тренером бути досить складно, тому з мене вистачить і однієї роботи.

- Що для вас стало вирішальним в тому, щоб прийняти пропозицію Шахтаря? Чи були пропозиції від інших клубів?

- Гарне питання. Повинен відразу сказати, що за час роботи в Сассуоло я дуже прив'язався до цього клубу, у мене були чудові стосунки з усіма гравцями. Коли приймав рішення про відхід, я багато спілкувався з Сергієм Палкіним, Даріо Срною і Жозе Боту. Для мене було важливо, що у нас однаковий погляд на футбол. Ми однаково дивимося на гру. І було відчуття, що ми знайомі вже років 20. Пропозиції від інших команд надходили, але я був досить твердий у своєму рішенні приїхати сюди, до Києва, працювати з Шахтарем. Я зробив те, що хотів.

«Педріньо - футболіст для Шахтаря»

- Так склалося, що стратегія селекції Шахтаря будується на бразильських гравцях. Прямо зараз основа успіху - це вони. Наскільки вам, італійському тренеру, комфортно працювати з бразильцями? Чи не буде мова проблемою в комунікації? Всі ваші попередники знали португальську...

- Звичайно, я згоден, це дуже важливе питання, але сподіваюся, що у мене не буде ніяких проблем. Крім італійської, я володію іспанською мовою. Коли говорю на полі, бразильці, як правило, мене добре розуміють. Також володію англійською. Сподіваюся, з допомогою моїх асистентів, перекладачів із часом я також зможу спілкуватися і з українськими гравцями російською мовою.

Фото shakhtar.com

- Ви провели своє перше тренування в клубі. У ньому були задіяні гравці, які раніше виступали в оренді: Юхим Конопля, В'ячеслав Танковський, Валерій і Артем Бондаренко, Данило Сікан тощо. Чи можете ви сказати, що ці футболісти залишаться в команді на наступний сезон? Чи збираєтеся повертати інших футболістів з оренди? Наприклад, у Туреччині виступає Оларенважу Кайоде, а Шахтарю зараз потрібний форвард.

-Питання комплектації команди ще не завершено ні в якому напрямку - ні в плані того, що хтось може прийти в команду, ні в плані того, що хтось її може залишити. У футболістів, які зараз тренуються з нами (ті самі Бондаренко, Танковський, Сікан), є всі шанси залишитися в першій команді. І я не можу сказати, що побачив їх уперше. Я знайомився з командою, переглядав досить багато відео. Звичайно, мені потрібно більше часу, щоб подивитися їх у роботі, як вони тренуються, наскільки готові насамперед в ментальному плані, тому що Шахтар - дуже сильна команда. Розумію, наскільки складно закріпитися в такому сильному колективі. Я дуже вірю в здібності Мудрика й Судакова - вважаю, у них чудові шанси закріпитися в першій команді. Якщо ми хочемо бути на найвищих рубежах, на вершині, ми повинні вірити в молодих футболістів, і перш за все - в молодих українських футболістів.

- В одному з інтерв'ю ви говорили, що радилися з Паулу Фонсекою з приводу переходу в Шахтар. Що саме він розповідав вам про Україну і клубі? Можливо, попереджав про якісь труднощі?

-Із Фонсекою я розмовляв вже після того, як підписав контракт. Його думка ні в якому разі не була вирішальною. Я свідомо відсунув розмову з ним на період вже після підписання контракту, оскільки не хотів ніяких підводних каменів. Хотів уникнути випадковостей: щоб він випадково не сказав мені чогось поганого, чого, можливо, він сам і не хотів би сказати. Ми спілкувалися, коли контракт вже був підписаний.

- Ви вже закохалися в Київ? Що найбільше здивувало в Україні? До переїзду знали тільки Динамо і Шахтар?

- Я розумію, що Київ велике і дуже гарне місто. Шкода, що у мене не буде можливості пізнати його по-справжньому, адже я приїхав сюди працювати, а робота тренера займає фактично всю добу. Український футбол я знаю насамперед по національній збірній, яку зараз очолює Андрій Шевченко, а у нього практично весь тренерський штаб з Італії. Що стосується Шахтаря, можливо, для вас це буде сюрпризом, але я вас запевняю, клуб широко відомий в Італії. Тамтешні вболівальники і фахівці знають футболістів за іменами, прекрасно розбираються в команді і стежать за нею. В Італії почути Шахтар - це нормально, не дивина і не сюрприз.

Що мене тут здивувало і що, як я думав, буде по-іншому? Організація роботи в клубі. Це неймовірно. Зокрема для мене, італійця, який знає ментальні особливості роботи у своїй країні. Я не очікував, що тут все буде організовано на такому високому рівні. Коли вперше зустрівся з президентом, зрозумів: все, що він робить у футболі, - від великої любові до футболу. Він справжній фанат цієї гри. Це дуже компетентна у футболі людина, яка хоче знати все, отримати відповіді на будь-які питання. І я вам скажу, що у мене є ще одна мета, крім чисто футбольних, крім виграшу трофея і участі в Лізі чемпіонів, крім того, що я хочу прищепити Шахтарю красивий стиль гри. Я хочу добитися ще й того, щоб президент повернувся на трибуни в якості глядача. Це буде одним із моїх завдань на час роботи тут.

- Першим літнім новачком став Педріньо. Хотілося б почути від вас характеристику футболіста і на якій позиції ви збираєтеся його використовувати. Чи не позначився певний простій у Бенфіці, коли він не грав?

- Педріньо - це футболіст для Шахтаря. Гравець, який відповідає його рівню. Немає якоїсь однієї позиції - він може проявити себе на різних. І вибрати позицію для Педріньо абсолютно не проблема.

«Команда повинна бути з м'ячем»

- У минулому сезоні Шахтар забив зі стандартів всього XNUMX м'ячів- це лише сьомий показник. Для порівняння: у Динамо після стандартів було XNUMX голи. Яке місце в системі Де Дзербі займають стандартні положення, і чи варто очікувати підвищення ефективності?

- Моя футбольна філософія полягає в тому, що команда повинна бути з м'ячем. Звичайно, стандарти важливі, але важливо також вміти грати і без стандартів. Мені здається, якщо занадто багато м'ячів забивається зі стандартів, отже, в якихось інших аспектах є недопрацювання.

- Чи визначилися ви з людьми, які будуть входити до вашого тренерського штабу? Чи можете назвати їхні імена?

- Я приїхав зі своїм тренерським штабом, який був зі мною в Сассуоло. Тут приєдналися два відеоаналітіки, які вже працювали в Шахтарі. Це великі фахівці, я оцінив їхні здібності. Плюс у моєму тренерському штабі будуть перекладачі, які допоможуть мені в спілкуванні з командою.

- Чи встигли приблизно ознайомитися з рівнем чемпіонату України? Чи можете відзначити гру якихось команд або роботу когось із тренерів?

- Я переглянув кілька матчів Шахтаря в чемпіонаті України минулого сезону. Попросив відеооператорів клубу підготувати мені певний список з усіма поєдинками, де буде вказано, хто тренує суперників. Але в ситуації, коли ми ставимо перед собою мету виграти чемпіонат, повинні підкреслювати важливість кожного майбутнього матчу і ні в якому разі не недооцінювати опонентів. Із жодною командою чемпіонату України неможливо зіграти впівноги.

Фото shakhtar.com

- Яке ваше найбільше досягнення в кар'єрі? І чого вам потрібно добитися із Шахтарем, щоб сказати: тепер ось це моє найбільше досягнення?

- Я в цілому задоволений своєю тренерською кар'єрою. Вважаю, отримав достатню компенсацію за свою працю. Я п'ять років був наставником команд Серії А. Почав працювати головним тренером в Серії А у віці 37 років. В останньому сезоні ми з Сассуоло посіли восьме місце, і я вважаю, що це максимум, який був нам під силу, межа наших можливостей. Ми виступили дуже добре. За фактом у нас немає ніякого трофея, але я почуваюся так, ніби виграв щось. Дуже важливо перемагати. Розумію, в який клуб я прийшов. Ми обговорювали це з президентом. Важливо не просто вигравати, а розуміти, яким чином здобуваються перемоги і виграються трофеї. Спосіб досягнення успіху потрібно вибрати на початку шляху. Зрозуміло, що перемога, успіх - це фінішний відрізок. Але я як тренер повинен вибирати шлях, яким піде команда. Якщо, наприклад, забиваєш гол зі стандарту або після 20-ти послідовних поспіль передач, то можеш перемогти в обох випадках, але це два різні способи досягнення успіху.

- У минулому сезоні Шахтар двічі зіграв внічию з Інтером. Це був дуже потужний результат, але команда добилася його, зігравши від оборони, віддавши ініціативу супернику і обороняючись практично обидва матчі. Чи готові ви відмовитися від свого атакувального стилю, від володіння і контролю заради того, щоб домогтися важливих результатів в Європі?

-Футбол дуже різноманітний за своєю природою. Якщо ми говоримо про те, що відбувається зараз, у відправній точці, звичайно ж, я не готовий відмовлятися від свого стилю. Надто що мій стиль - це фактично стиль Шахтаря, стиль футболу, в який команда грала і до мене. Якщо в ході якогось матчу я зрозумію, що буде правильно випустити додаткового захисника або відійти в оборону, зроблю це без вагань.

«Моя сім'я залишається в Італії»

- Кого з ваших колишніх підопічних в Сассуоло ви хотіли б бачити в Шахтарі? Наскільки близький до переходу бразильський захисник Марлон?

-Я закоханий в кожного з футболістів Сассуоло, з ким мені довелося працювати. Марлон в даному випадку не виняток. А далі, за великим рахунком, це питання клубу - як він вирішить і як вчинить. Звичайно, коли йде пошук гравця на певну позицію, з певними якостями, вибір відбувається буквально між двома-трьома варіантами. Цілком можливо, що однією із цих трьох опцій буде Марлон.

- Була інформація, що ви з тренерським штабом не збираєтеся привозити в Україну родини. Чи не говорить це про несерйозність або нестійкість рішення жити в Україні?

- Ні, це невірна інформація, тому що деякі члени мого тренерського штабу приїдуть сюди разом із сім'ями. І потім, коли виконуєш таку роботу, це, по суті, везіння, привілей - виконувати таку роботу. І ти повинен робити все, щоб працювати якомога краще. Для цього потрібно чимось жертвувати. Бути на відстані від сім'ї - це саме одна з таких жертв. Тому що хтось із нас буде на відстані від своєї родини, і це пояснює ту готовність до роботи, яка у нас є зараз, спрагу боротьби і бажання домогтися чогось разом із Шахтарем. Заради цього ми готові від чогось відмовитися у своєму житті. Вважаю, що можливість працювати із Шахтарем - дуже важливий етап у моїй кар'єрі і дуже великий шанс. Думаю, що зможу тут вирости, стати краще. І зі свого боку допоможу Шахтарю вирости і стати краще.

- Ви сказали, що деякі члени вашого тренерського штабу привезуть свої сім'ї, але не уточнили про себе.

- На даний момент моя сім'я залишається в Італії, але я сподіваюся, що вони будуть часто приїжджати.

- Проводячи паралелі з Паулу Фонсекою і з його першою прес-конференцією, він тоді сказав, що його сім'я буде часто сюди приїжджати. Всі ми знаємо, чим закінчилася історія Паулу Фонсеки й України. Ви не боїтеся такого самого сценарію?

- Буду говорити тільки про себе. Я приїхав сюди для того, щоб працювати тренером. З тим, як я працюю тренером, у мене залишається занадто мало часу на особисте життя. Тому до мене з подібними питаннями краще не звертатися - мої двері зачинені.

- Серія А досить барвиста, вболівальники там гаряче підтримують свої клуби, водночас в Україні ситуація трохи спокійніша. Чи буде вам не вистачати драйву чемпіонату Італії? При цьому Сассуоло і Шахтар не можна порівняти, адже Шахтар завжди був тут лідером, а Сассуоло - клуб середнього рівня у своїй лізі.

- Давайте не будемо забувати, що в останні півтора року в усьому світі практично не було уболівальників на трибунах. Природно, будь-який тренер, будь-яка команда хоче грати при повних стадіонах. Ми розуміємо, що футбол без глядачів втрачає досить багато.

Приклади для Де Дзербі: інші італійці в Шахтарі затрималися ненадовго

Стрічка новин