Тарас Качараба: «Шахтар поки що мене не запрошував»

Український захисник Тарас Качараба здобув свій дебютний трофей на професіональному рівні

Фото slavia.cz

У нинішньому сезоні чимало українських футболістів стали чи стануть володарями золотих медалей у зарубіжних чемпіонатах. Один із них - вихованець Шахтаря, захисник празької Славії Тарас КАЧАРАБА, який поспілкувався з кореспондентом КОМАНДИ 1.

- Тарасе, ти став чемпіоном Чехії в складі Славії. Які відчуття?

- Найпозитивніші. Це перший титул у моїй професіональній кар'єрі. Минулого року я зі Слованом дійшов до фіналу Кубку Чехії, але взяти трофей не вийшло, а зараз уже в складі Славії вдалося виграти золоті медалі чемпіонату. Я щасливий.   

- Останні три сезони Славія - незмінний чемпіон. Команда настільки перевершує своїх опонентів?

- У Славії на високому рівні працює селекційна служба, менеджмент. Так, може здатися через солідний відрив від суперників, що все йде гладко. Але це не так. Гарувати доводиться по максимуму. Кожна гра по-своєму складна, оскільки в Чехії на Славію всі команди налаштовуються дуже серйозно, кожна хоче показати себе з найкращого боку в поєдинку з найсильнішим клубом країни. Дуже велике значення мають очні матчі зі Спартою й Вікторією, головними конкурентами Славії в чемпіонаті.

- В останніх поєдинках тренер почав більше тобі довіряти.

- Так. Кожному гравцеві після переходу в новий колектив потрібен час на адаптацію. Надто що Славія сповідує зовсім інший стиль гри, на відміну від того ж Слована. Але найважливішим для мене було якомога швидше притертися до партнерів по обороні, адже синхронність і надійність дій захисту багато в чому є запорукою позитивного результату для всієї команди. Ну і, звичайно, будь-якому гравцеві потрібна довіра наставника. Зараз у мене немає ніяких проблем. Тренер проводить ротацію, щоб кожен футболіст, залежно від тактичних нюансів, був максимально готовий до того чи іншого поєдинку.

До речі, під час зимової паузи в чемпіонаті був один нюанс. Команда планувала вирушити на збір до Іспанії, але у зв'язку з тим, що було багато гравців з позитивними тестами на коронавірус, велика частина роботи проходила за індивідуальним графіком. Збори все відкладалися, і в підсумку прийшов час відновлення чемпіонату. Тому спочатку наставник більше довіряв перевіреним виконавцям, з якими він працював у першій частині сезону.

- Якщо в чемпіонаті твоя команда вже вирішила всі питання, то в Кубку потрібно зробити ще один крок - виграти фінал. Вікторія - принциповий суперник для Славії?

- Звісно. Щоб було зрозуміліше, скажу так: це як в Україні свого часу було протистояння Шахтаря з Дніпром або Металістом. Найпринциповішим же противником для Славії є Спарта, оскільки клуби представляють одне місто.

- До чемпіонату Чехії ти потрапив з української першості, в якій виступав на правах оренди в Говерлі, потім - у Зірці. Не було бажання торувати собі шлях нагору в рідному чемпіонаті?

- Я вибрав трохи інший вектор розвитку. У зв'язку з воєнними діями в країні не було стабільності в чемпіонаті, тому хотілося спробувати щось нове. На даний момент я щасливий, що все так складається, і я можу конкурувати в кращій команді Чехії в компанії з кращими футболістами країни. 

- Уже в Чехії ти говорив, що хотів би повернутися в Шахтар. Ці думки, як і раніше, з тобою?

- Поки що не хочеться загадувати. Безумовно, Шахтар, без жодного перебільшення, - рідний для мене клуб. Я завжди стежу за ним і переживаю за хлопців. Але зараз я - гравець Славії, чемпіонат триває, і я не маю морального права говорити про ті чи інші варіанти, надто що від гірників не було ніяких пропозицій. Поживемо - побачимо (посміхається).

- У Славії ти виступаєш на правах оренди з правом викупу. Були розмови з керівництвом на цю тему?

- Поки що все йде до того, що влітку Славія викупить мій контракт. Принаймні я розмовляв на цю тему з головним тренером. У наставника немає до мене претензій. Утім, поки що я сконцентрований на останніх матчах сезону. Ми хочемо виграти всі ці поєдинки й на мажорній ноті завершити офіційні ігри.

- Який європейський чемпіонат для тебе найцікавіший, в якому ти хотів би зіграти?

- Якщо заглядати в далеке майбутнє, то не має значення який із першої топ-п'ятірки. Але для того, щоб зробити такий крок, треба буде ще багато працювати. Мені ще потрібно закріпитися в Славії, показати всі свої найкращі якості, а вже потім поглядати вгору і ставити для себе нові цілі.

- За українською Прем'єр-лігою стежиш?

- Звичайно. Зараз стало набагато більше цікавих матчів, ніж це було кілька років тому. Президенти клубів намагаються розвивати свої команди, будуються бази, стадіони. Ось, наприклад, Колос другий рік поспіль пробивається в єврокубки. Рух непогано діяв у кінцівці сезону. Видно, що рівень вітчизняної першості зростає.

Сергій ДЕМ'ЯНЧУК

 

Стрічка новин