Роман Безус: «Дітей у російську школу ніколи не віддам»

Півзахисник збірної України Роман Безус в ексклюзивному інтерв'ю нашому сайту поділився своїми враженнями від переходу до кипрської Омонії.

- Романе, на скільки несподіваним для тебе самого став цей трансфер?

— Запрошення з Кіпру зненацька мене не заскочило. Ще зимою я мав контакт із одним із місцевих клубів, але Гент, якому надійшла пропозиція, мене тоді не відпустив. Тепер я був вільним агентом, тому сам вирішував свою частку.

- Чому вібравши Омонію?

— Я не можу сказати, що в мене було дуже багато варіантів. Це не так. Але з тих клубів, що запрошували, Омонія виявилася найбільш наполегливою. Важливо, що команда хоче вирішувати серйозні завдання, а також виступатиме у єврокубках.

- Гент насправді пропонував повернутись?

— Так, але вже в самій останній миті. Тоді коли всі питання з Омонією були майже вирішені. Мені здалося, що бельгійці розглядали мене як пожежний варіант. Кіпріоти, підкреслю, були більш наполегливі.

- В Україні ніхто не кликав?

- Ні. Тільки на рівні розмов — не більше.

— Які твої перші враження від Омонії?

— Мабуть, такі, які були шість років тому, коли я вперше приїхав до Бельгії. Тут також все по-новому, але зустріли мене дуже добре. Хороша база, якісні тренувальні поля. Клуб тримає марку. Наразі вибираю будинок, в якому буде мешкати моя сім'я.

- Дітям доведеться займатися у російській школі? Української там, мабуть, поки що не має…

- Яка російська школа? Це виключено – ти ж мене добре знаєш. На Кіпрі, як і у Бельгії, є інтернаціональний навчальний заклад. Там мої діти і будуть навчатися. А російські школи, сподіваюся, скоро зачинятимуться по всьому світу.

- На Кіпрі часто грав?

— Був тут зі збірною України, коли ми перемогли США зі рахунком 2:0. Рік тому грали з Гентом проти Анортосісу у Лізі Конференцій. Поступилися — 0:1, і то була, мабуть, моя найгірша гра за бельгійський клуб.

- Скоро Гент знову завітає на Кіпр…

— Так, частка розсудила таким чином, що за право виходу до Ліги Європи Омонія зіграє саме з моїм колишнім клубом. Участь у єврокубках, до речі, і стала одним із вирішальних факторів мого переходу, адже груповий раунд моєї нинішньої команди вже гарантовано. Надіюсь, це буде Ліга Європи. Якщо не пощастити, то Омонія потрапить до Ліги конференцій.

Звичайно, мені буде дуже приємно повернутися до Бельгії, зіграти на стадіоні, який був для мене рідним. Останніми днями мені писало багато вболівальників Генту, які бажали успіхів у новому клубі. Дуже приємний момент.

- Чи реально потрапити до збірної із чемпіонату Кіпру?

— У футболі немає нічого нереального. Проте, ілюзій я не маю. Був момент, коли я набравши добру форму в Генті, забивавши голи, команда виборювала — і до збірної мене не кликали. Це нормальна ситуація, адже тренер відповідає за результат і сам обирає, хто йому підходить. Моя справа — працювати, грати та поборювати з новою командою.

Євген ГРЕСЬ

Олександр Горяїнов: «Тепер усе по-русски. Російську мову забуду назавжди»

Стрічка новин