Піонери збірної України: долі учасників першого матчу

29.04.2017 16:00
Команда1 розповідає про футболістів, які відкривали першу сторінку історії збірної України 29 квітня виповнюється 25 років з дня першого матчу національної команди України. В Ужгороді на стадіоні Авангард наша збірна програла Угорщині - 1: 3. Команда1 розібралася, у кого і як склалася доля в подальшому.
Перший склад збірної України. Верхній ряд (зліва направо): Олег Лужний, Сергій Погодін, Сергій Беженар, Юрій Нікіфоров, Сергій Щербаков, Ігор Кутєпов. Нижній ряд: Сергій Третяк, Сергій Ковалець, Ілля Цимбалар, Олег Саленко. фото УКРІНФОРМ

Перший склад збірної України. Верхній ряд (зліва направо): Олег Лужний, Сергій Погодін, Сергій Беженар, Юрій Нікіфоров, Сергій Щербаков, Ігор Кутєпов, Юрій Шелепницький. Нижній ряд: Сергій Третяк, Сергій Ковалець, Ілля Цимбалар, Олег Саленко. Фото УКРІНФОРМ

стартовий склад

Ігор КУТЄПОВ (Динамо, 4 матчі)

Після першого поєдинку не виступав за збірну України більше року, в жовтні 1993-го провів ще три матчі в ході американського турне з капітанською пов'язкою, на чому і поставив крапку в кар'єрі воротаря національної команди. У 1994-му поїхав з Києва до Росії, грав в Тюмені, Москві (ЦСКА), Ростові і Щелкове. У 2000-му повісив бутси на цвях. Кілька років працював тренером воротарів у московському ЦСКА. У 2003-му повернувся до рідного Харкова, став директором школи Металіста, з 2011-го - вже академії клубу. Очолює її до сих пір, незважаючи на відсутність фінансування. Працював тренером воротарів у молодіжній збірній України (2012-2015). Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 90 3п
1993 3 264 3п
Всього 4 354 6п
 

Олег ЛУЖНИЙ (Динамо, 52 матчі)

З усієї обойми першого складу збірної України домігся найбільших успіхів. У 1989-1990 роках встиг провести 8 матчів за збірну СРСР, мав добрий досвідом. Згодом став капітаном синьо-жовтих, 39 разів виводив команду на поле в цьому статусі. Взяв участь в п'яти відбіркових турнірах - чемпіонатів Європи 1996-го, 2000-го і 2004 років, чемпіонатів світу 1998-го і 2002 років. У 1999-му 31-річний Лужний перебрався в лондонський Арсенал, з яким став чемпіоном Англії, дворазовим володарем Кубка Англії, фіналістом Кубка УЄФА. Тренерську кар'єру починав в Латвії, в 2006-2012 роках працював в штабі київського Динамо, кілька разів брав керівництво командою. Самостійно очолював Таврію (2012-2013), в 2016-му обіймав трохи дивну посаду головного тренера всього клубу в Карпатах. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 90 0
1993 0 0 0
1994 5 450 0
1995 6 505 0
1996 4 246 0
1997 6 540 0
1998 3 251 0
1999 8 709 0
2000 5 394 0
2001 8 675 0
2002 3 270 0
2003 3 270 0
Всього 52 4400 0
 

Юрій НІКІФОРОВ (Чорноморець, 3 матчі)

У 1987-му став чемпіоном світу серед 17-річних і отримав приз найкращому бомбардирові, але поступово перекваліфікувався в захисника. У 1992 році провів чотири поєдинки за збірну СНД і три - за збірну України, а у вересні 1993-го дебютував у збірній Росії, куди потрапив з московського Спартака. Побував на ЧС-1994 Євро-1996 і ЧС-2002. З Спартака в 1996-му перейшов до іспанського Спортинг, виступав в Голландії і Японії. У 2005-му пішов з великого футболу, грав за пляжну збірну Росії, займався бізнесом в Іспанії, грав за ветеранів клубу з Хіхона. У 2014-му пройшов навчання в школі тренерів, працював в Казахстані, в Кубані, зараз - асистент головного тренера московського Динамо-2. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 3 211 0
Всього 3 211 0
 

Сергій БЕЖЕНАР (Дніпро, 23 матчі, 1 гол)

За юнакам вважався зіркою поряд з ровесником Никифоровим, але спочатку грав в центрі захисту. Славився потужним ударом, хорошим довгим пасом. Три матчі у збірній провів з капітанською пов'язкою. Взимку 1995 роки перейшов з Дніпра в Динамо, будучи одним з найсильніших захисників України. До кінця 1997 го виступав в основі збірної, відіграв два циклу - Євро-1996 і ЧС-тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім. З 1998-го почав їздити по світу - Ворскла, київський ЦСКА, Туреччина, Росія, Казахстан. У 1998-му завершив кар'єру в клубі другої ліги Факел (Івано-Франківськ). Працював в академії Динамо, з футболістами 2004 року народження виграв юнацький чемпіонат України в 1997-му, але через рік покинув свій пост. Грає за збірну ветеранів. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 180 0
1993 3 270 0
1994 5 450 1
1995 3 270 0
1996 4 295 0
1997 6 452 0
Всього 23 1917 1
 

Сергій ТРЕТЬЯК (Чорноморець, 2 матчі)

Уродженець Херсона був найстаршим в тому складі збірної - 28 років. У другому матчі був капітаном. Але надовго в команді не затримався, влітку 1992-го мігрувати в Ізраїль, громадянином якої зараз є. До 2000 року виступав за Бейтар з Єрусалиму, ставши одним з легендарних гравців в історії клубу. Тричі вигравав чемпіонат Ізраїлю в якості футболіста - в 1993-му, 1997-му і 1998 роках, потім двічі - будучи асистентом головного тренера Бейтара (2007, 2008). Працював і з молоддю. Але в клубі змінилося керівництво, і Третяка звільнили. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 180 0
Всього 2 180 0
 

Сергій Ковалець (Динамо, 10 матчів)

Парадокс, але один з найяскравіших плеймейкерів України 1990-х років у збірній країни провів не так вже й багато матчів (10) і взяв участь лише в одному відбірковому турнірі - Євро-1996. Одного разу виводив команду з капітанською пов'язкою. У своїй клубній кар'єрі не раз міняв прописку, в чемпіонаті України виступав в Києві, Дніпропетровську, Львові, Запоріжжі, Луцьку та Борисполі. У Борисполі в 2005-му перейшов на тренерську посаду, в тому ж році став асистентом Мирона Маркевича в Металісті. З 2008-го працює самостійно. Очолював Львів, Олександрію, Оболонь, словацький Татран, запорізький Металург, молодіжну збірну України. З серпня 2016 року по січень 2017 го тренував литовський Тракай. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 165 0
1993 2 58 0
1994 6 484 0
Всього 10 707 0
 

Ілля Цимбалар (Чорноморець, 3 матчі)

Унікальний по своїй обдарованості гравець. На початку 1993 року перейшов в московський Спартак і вирішив виступати за збірну Росії, з якою побував на ЧС-1994 і Євро-1996 (забив гол Італії). Кращого футболіста Росії 1995 року сватали в топ-клуби Європи, але в Спартаку він дограв до 30-ти років, в 2000-му пішов в Локомотив, а в 2002-му завершив кар'єру в Анжи. З 2003-го по 2011-й працював тренером в російських клубах, самостійно очолював команди з Рязані і Нижнього Новгорода. Потім грав за ветеранів. Помер 28 грудня 2013 року в Одесі. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 3 242 0
Всього 3 242 0
 

Юрій Шелепницький (Чорноморець, 1 матч)

Перший капітан в історії збірної України за неї більше не виступав, хоча перебував в дуже продуктивному віці - 27 років. У ФФУ вважали за краще зробити вигляд, що не помічають футболіста, який влітку 1992-го поїхав до Туреччини. Там Шелепницький виступав за Трабзонспор (став бронзовим призером чемпіонату), Алтай і Денізліспор до 1998-го, а після цього повернувся на батьківщину - в Буковину, якій віддав ще шість років кар'єри. Працював в ній тренером, в 2015-му очолював аматорський Маяк, тренує дітей в Буковині, а в березні 2016 го був обраний президентом ДЮФЛ (Дитячо-юнацької футбольної ліги) Чернівецької області. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 90 0
Всього 1 90 0
 

Олег САЛЕНКО (Динамо, 1 матч)

Народжений в Ленінграді футболіст провів за збірну України один матч, а в 1993-му, вже перебравшись з київського Динамо в іспанська Логроньєс, дебютував у збірній Росії. Пік його кар'єри припав на ЧС-1994 де 25-річний форвард забив п'ять м'ячів у матчі з Камеруном (рекорд ЧС). Всього на тому турнірі він оформив шість голів і отримав Золоту бутсу, а потім перейшов до Валенсії. Але після цього у нього почався спад. У 1995-му Саленко перебрався в Шотландію, грав в Туреччині і Польщі, мав проблеми з колінами, через що достроково повісив бутси на цвях. Живе в Києві. Тренував збірну України з пляжного футболу, аматорський клуб Тайгер з Броварського району Київської області, зараз виступає в якості експерта. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 58 0
Всього 1 58 0
 

Сергій Погодін (Шахтар, 1 матч)

У день матчу з Угорщиною йому виповнилося 24 роки, але такий символізм не допоміг йому затриматися в збірній України. Після Шахтаря перспективний футболіст (в кінці 1980-х його забрали з Зорі в дубль київського Динамо) пограв у Голландії, Росії, Іспанії, Ізраїлі. Провів 3 матчі в Примері за Меріда, забив 1 гол. У 1998-му приїхав на батьківщину закінчувати кар'єру. У 2002-му пішов в аматори, в 2007-му на два сезони став граючим тренером команди другої ліги Титан (Донецьк). Потім знову виступав у чемпіонатах Донецької і Луганської областей. Влітку 2016- го вручав призи учасникам проекту Давай, грай в якості ветерана Шахтаря. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 55 0
Всього 1 55 0
 

Сергій ЩЕРБАКОВ (Шахтар, 2 матчі)

Наймолодший футболіст в тому складі збірної і кар'єру закінчив раніше всіх. Хоча кращому бомбардирові молодіжного ЧС-тисячі дев'ятсот дев'яносто-один пророкували дуже яскраве майбутнє. До нього проявляв інтерес ПСВ, але 1991-річний форвард Шахтаря виявився в португальському Спортингу, де грав поруч з Фігу та Балаково. 21 грудня 14 року, після прощального бенкету англійського тренера Боббі Робсона, трапилася трагедія. Щербаков після вживання алкоголю сів за кермо і потрапив в серйозну аварію, в якій заробив перелом хребта і параліч обох ніг. Пересів на інвалідний візок, переніс безліч операцій. Тричі був одружений. У 1993-му його взяли на роботу в селекційний відділ московського Локомотива. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 158 0
Всього 2 158 0
  Вийшли на заміну

Юрій САК (Чорноморець, 10 матчів, 1 гол)

На відміну від Никифорова і Цимбалар, після переходу в московський Спартак в 1994 році не зрадив Україну і продовжував виступати за нашу збірну. Єдиний гол забив у червні 1994-го команді Болгарії (1: 1) в заключному спарингу майбутнього півфіналіста чемпіонату світу в США перед фінальним турніром. За болгар грали Стоїчков, Лечков, Балак, Іванов, Сираков і інші зірки. У 2002-му завершив ігрову кар'єру, за 15 років працював тренером в 10-ти клубах (вісім - професійних, два - аматорських). Остання команда - першоліговий Гірник-Спорт (Горішні Плавні). Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 3 100 0
1993 3 257 0
1994 4 144 1
Всього 10 501 1
 

Іван Гецко (Чорноморець, 4 матчі, 1 гол)

Автор першого гола в історії національної команди України. Парадоксально, але в збірній СРСР за один тільки 1990 рік Гецко провів більше матчів (5), ніж в збірної України за кілька років (4). Хоча завжди котирувався на дуже високому рівні. Набив 150 голів за клуби України, Ізраїлю та Росії. Більше - тільки у шести форвардів в історії вітчизняного футболу (Пономарьова, Блохіна, Протасова, Шевченко, Реброва і Воробея). Але м'яч в Ужгороді залишився для нього єдиним за збірну. Можливо, вплинув від'їзд за кордон, а й після повернення він зіграв лише два матчі в 1997-му. У 2001-му потрапив в автомобільну аварію, після якої не зміг вийти на колишній рівень. Тренерська кар'єра на професійному рівні не задалася. Зате хороший в ролі експерта, тренує дітей в одеській школі Атлетик. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 122 1
1997 2 10 0
Всього 4 132 1
 

Сергій ГУСЄВ (Чорноморець, 5 матчів)

У 1992 році повернувся в рідну Одесу з оренди в Тирасполі, де за сезон забив 25 голів за Тилигул, і закріпився в основі Чорноморця. По 1993 рік включно притягувався до збірної України, але свої бомбардирські якості проявити не зміг. Хоч і став кращим снайпером другого чемпіонату України (17 голів в сезоні-одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві / 1992). Починаючи з 1993-го побував в Туреччині, Ізраїлі, Росії, повернувся в Україну. З 1993-го - тренер в СДЮШОР Чорноморець. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 3 91 0
1993 2 52 0
Всього 5 143 0
  Залишилися в запасі

Віктор ГРИШКО (Чорноморець)

У збірної України так і не зіграв. Найдосвідченіший в заявці тієї команди - 30 років на момент матчу. Літом 1992-го виїхав до Трабзонспор, в 1996-му повернувся. Виступав за Миколаїв, потім - за команди Одеської області. У 1999-му навіть повернувся до складу Чорноморця, який пробивався назад у вищу лігу. У 2001-му почав тренерську кар'єру в Овідіопольському Дністрі, де закінчував ігрову. Потім повернувся в Чорноморець, де займав багато різних посад - в тому числі директора СДЮШОР, тренера. У 2014-му був переобраний на третій термін главою Федерації футболу Одеси.  

Євген Драгунов (Шахтар, 2 матчі)

Досвідчений захисник, капітан Шахтаря, в основному складі якого виступав з 1985 року. У збірної України дебютував 27 червня 1992 року. У 1993-му перейшов в Таврію, в 1994-му залишив Україну - грав в Росії (Лада, Кубань, Шинник) і Німеччини (Рот-Вайсс Ерфурт, Шпандауер, Людвігсфельдер). У 2000 році повернувся в Україну, зіграв 1 матч за Зорю в другій лізі. Помер 10 вересня 2001 року - інсульт. Йому було тільки 37 ... Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 135 0
Всього 2 135 0
 

Андрій Анненков (Динамо, 1 матч)

Дебютував у збірній України 26 серпня 1992, більше в її складі не виступав. У 1990-му встиг стати чемпіоном СРСР, після від'їзду динамівських зірок за кордон до 1992 року був одним з найдосвідченіших в рядах киян. У 1996-му пішов з Динамо, змінив багато клубів в Україні (Дніпро, Кривбас, ЦСКА, Борисфен), грав у Росії (Уралан) і Казахстані (Іртиш). Працював асистентом головного тренера в Борисфені, Металурзі Д, Княжій. У київському Арсеналі тренував юнаків, а коли клуб був реанімовано в 2014-му, очолив першу команду. Восени 2016- го перейшов в ДЮФШ Динамо імені Валерія Лобановського, тренує футболістів 2001 року народження - U-16. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 90 0
Всього 1 90 0
 

Сергій ЗАЄЦЬ (Динамо)

У збірної України так і не зіграв. Вважався дуже перспективним футболістом, грав у молодіжній збірній СРСР, ще в 1989 році 20-річним впевнено зайшов в основу Динамо, в якому ще виступали легенди середини 1980-х, але швидко зійшов з орбіти. У 1993 році опинився в вінницької Ниві, в 1994-му - в Уралмаші. У 26 років закінчив кар'єру через травми. Про нього мало інформації - відомо, що до недавнього часу працював дитячим тренером в Києві.  

Юрій МОРОЗ (Динамо, 1 матч)

У збірної України дебютував 27 червня 1992 року. У 1993-му вже грав за Верес, звідти незабаром виїхав до Ізраїлю. У 1997-му виявився в Росії, в 2001-му повернувся в Україну, де і завершив кар'єру у Ворсклі. З 2004 року працював з різними юнацькими збірними України. Допомагав Юрію Калитвинцеву з командою 1990 року народження, яка в 2009-му стала чемпіоном Європи в категорії U-19. З 2014 року - тренер в молодіжній системі Динамо. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 1 80 0
Всього 1 80 0
 

Юрій ДУДНИК (Металург З, 2 матчі)

За свою багату кар'єру змінив велику кількість клубів. У 1993 році опинився в московському ЦСКА, з яким пограв в Лізі чемпіонів, потім повернувся в Запоріжжя. Після цього ще 12 раз міняв клуб, в деякі повертався. Пограв в Вірменії за Бананц, бутси на цвях повісив тільки в 2007-му, коли йому було 39 років. Працював тренером у черкаському Дніпрі, потім повернувся в рідну Зорю, де до недавнього часу керував командою U-19. Зараз - селекціонер клубу. Кар'єра в збірній України
рік Ігри хвилини Голи
1992 2 134 0
Всього 2 134 0
  Головний тренер

Віктор ПРОКОПЕНКО (3 матчі)

У першому матчі головний тренер Чорноморця явно віддавав перевагу добре знайомим підопічним з Одеси, але в наступних поєдинках географія клубного представництва пристойно розширилася. З трьох матчів під його початком збірна не виграла жодного (нічия і дві поразки). Зате на клубному рівні справи у нього йшли краще. У 1992-му і 1994 роках Чорноморець двічі вигравав Кубок України, а волгоградський Ротор ставав бронзовим (1996) і срібним (1997) призером чемпіонату Росії. У 2000-му Прокопенко очолив Шахтар, з яким ледь не став чемпіоном України в 2001 році, після чого остаточно був визнаний кращим серед других. Працював в московському Динамо, в 2003-му повернувся в Шахтар на посаду спортивного директора, вводив в курс справи Мірчу Луческу в травні 2004-го. У березні 2006-го став народним депутатом України, а 18 серпня 2007 року помер в Одесі - відірвався тромб.

Стрічка новин