Павло Ребенок: «Не стану порівнювати Павлова й Маркевича»

Колишній півзахисник Ворскли Павло Ребенок закінчив кар'єру гравця і приступив до тренерської роботи

Фото vorskla.com.ua

Офіційний сезон в Україні розпочався 22 липня, коли Ворскла проводила свій перший матч у Лізі конференцій. Уже тоді було відомо, що біло-зелені зіграють без свого старожила Павла РЕБЕНКА, на рахунку якого - понад 200 матчів у складі полтавців. Річ у тім, що півзахисник завершив кар'єру футболіста. На цю тему КОМАНДА 1 поспілкувалася з уже тренером Ворскли (U-19).

- Павле, що змусило тебе завершити активну кар'єру?

- Якщо чесно, то я ніби й не планував закінчувати, але мені запропонували посаду в тренерському штабі молодіжної команди - поділитися своїм досвідом з нашими талантами, передати їм усі свої знання. Мені ця ідея сподобалася. Головне, що я залишаюся у футболі - просто перейшов на новий рівень (посміхається).   

- Виходячи на поле в останньому турі минулого чемпіонату проти Миная, ти знав, що це твій останній матч на найвищому рівні?

- На той час у мене закінчувався контракт. Були різні розмови. Так, я не знав, але в глибині душі це відчував.

- Ти й починав професійну кар'єру в Полтаві. Пам'ятаєш, як опинився у Ворсклі XNUMX року?

- Безумовно. Кожен матч у футболці полтавців був для мене визначним, незважаючи на його підсумок. Переважну більшість поєдинків я пам'ятаю як зараз. Я живу в Полтаві, знаю багатьох уболівальників, мені було дуже приємно закінчити кар'єру саме в цьому клубі. Водночас я вдячний за підтримку фанам Чорноморця й Металіста, за які свого часу виступав.  

- Які моменти кар'єри стали для тебе найбільш пам'ятними?

- Напевно, це єврокубкові поєдинки - усе-таки Ворскла не щодня брала участь у цих змаганнях. Також ніколи не забуду матч за бронзу проти Зорі в сезоні-2017/2018. Ці емоції не передати словами. Я можу тільки побажати молодим футболістам Ворскли як мінімум пережити подібне.     

- Чи є такий матч, про який не хочеться згадувати?

- На думку відразу спадає домашній поєдинок проти КуПСу, але це не буде правильно - я ж не грав у цьому матчі, хоча дуже хотілося спуститися з трибуни й допомогти команді. Але якщо згадувати історію, то запам'яталася зустріч із донецьким Металургом у сезоні-2011/2012. Для мене це був 100-й матч у кар'єрі. Ворскла тоді програла - 3:6...           

- Хто з тренерів найбільше вплинув на тебе в плані становлення?

- Не стану когось виділяти. Я вдячний усім наставникам, оскільки від кожного з них брав щось нове. Я не можу когось виділити окремо. Не стану, припустімо, порівнювати Миколу Павлова й Мирона Маркевича. Це два тренери з великої літери.

- Ти перейшов на тренерську роботу. По ходу кар'єри готувався до цього?

- Футбол - це моє життя. За час кар'єри я багато думав, можна сказати, відкладав свої думки. Тому зараз дуже хочеться поділитися з молоддю своїми поглядами. Маю велику надію, що в мене це вийде.   

- Ти допомагаєш Віталію Косовському. Що входить у коло твоїх обов'язків?

- Поки що я більшою мірою вчуся, намагаюся вбирати інформацію, яку дає своїм підопічним Віталій Владиславович. А з 5 серпня в мене починається навчання в УАФ на отримання тренерської ліцензії категорії A+B.  

- А тим часом основна команда Ворскли завершила, по суті, не розпочавши, виступ у Лізі конференцій...  

- Якщо чесно, то мені складно щось сказати із цього приводу. Мені ще потрібний деякий час, оскільки, перебуваючи на трибунах під час поєдинку з КуПСом, я ще відчував себе футболістом. Емоції були трохи не ті, які повинні бути в наставника. Я всіх хлопців по команді знаю, у мене трусилися ноги, мені дуже хотілося вийти на поле й допомогти, але...

- Як сильно така невдача може позначитися на команді в чемпіонаті країни?

- Матч із КуПСом був дуже важким. Але найважливіша риса професіональних футболістів - це вміння швидко переключатися на інші змагання. Упевнений, що керівництво клубу, тренерський штаб зуміють правильно розібратися в ситуації, оскільки часу сумувати немає. Попереду довга дистанція в чемпіонаті, і втрачати очки в контексті боротьби за високі місця зараз смерті подібно.     

Сергій ДЕМ'ЯНЧУК

 На везіння нарікай, а сам не зівай. Подробиці фінського провалу Ворскли

Стрічка новин