Мій шлях на Євро. Микола Матвієнко: «Шевченко нас струшував у роздягальні»

У нашій новій рубриці футболісти збірної України згадують свій шлях із командою на майбутній чемпіонат Європи

Напередодні великого міжнародного форуму, на якому буде представлена ​​й національна збірна України, ми відкрили нову рубрику - Мій шлях на Євро. Черговим героєм проєкту став захисник донецького Шахтаря Микола Матвієнко. У відбірному турнірі Євро-2020 він виявився одним із двох гравців синьо-жовтих, хто провів на полі всі матчі без єдиної заміни.

«Ми не просто перемагали - ми показували хороший футбол»

- Поза всякими сумнівами, 2019 рік, протягом якого проходив відбірний турнір Євро-2020, став поки що кращим періодом у моїй кар'єрі в національній збірній, - сказав Микола Матвієнко. - Ми дуже яскраво пройшли цей цикл, не програли жодного матчу, хоч і потрапили до групи із чемпіонами Європи, португальцями, а також сербами, які завжди на виду. Із цими збірними команда і провела топ-ігри, які залишаться в пам'яті на все життя. При цьому дуже важливо, що нами був не просто досягнутий результат, а показаний хороший футбол. Нам усім подобається грати саме в такому, комбінаційному ключі.

Кращий матч? Мабуть, це домашня зустріч із Сербією. У Львові ми не дали супернику жодного шансу, усе контролювали, повністю перевершили гостей. Найяскравіший момент? Переповнені трибуни НСК Олімпійський на поєдинку з Португалією. Передати словами ту підтримку, яку ми відчули, просто неможливо. Здавалося, що це нереально! Після матчу ми ще довго співали пісні разом з уболівальниками, які не поспішали додому. Заради таких епізодів ти й граєш у футбол.

«Один в один із Кріштіану Роналду ніхто не грав»

У моїй кар'єрі це були перші зустрічі з Кріштіану Роналду. Це вже потім, у Лізі націй, ми вперше зіграли і з іншими авторитетними зірками на рівні збірних, а це був, по суті, перший подібний досвід. Не відкрию нічого нового, якщо скажу, що португалець - феноменальний виконавець, який не втомлюється забивати. Як би його не вивчали, але він вправно робить свою справу. Просто в тих іграх, у 2019-му, ми грамотно діяли в обороні, перш за все як колектив. Ніхто не грав із Роналду один в один, адже він весь час міняв позицію, ішов на фланг, зміщувався в центр. Але у нас була компактність, підстраховка. Колектив був як кулак. У результаті в Кріштіану нічого особливо не виходило. Не можу сказати, що я з ним часто перетинався на полі. В основному це відбувалося тоді, коли португальці виконували подачі з флангів. Намагався грати акуратно, не порушувати правил. Бачив статистику, що за весь відбірний турнір у мене було лише три фоли - виходить, діяв так, як захисників учать із дитинства. Але іноді потрібно й порушувати, без цього теж ніяк. Попередження, до речі, було тільки одне. Та й то - це не зовсім фол. Нападник збірної Сербії Душан Тадич сильно пробив, а я прибирав руки, але трохи не встиг. Прикрий пенальті.

«Мауро Тассотті тримає нас в одному блоці»

У нас у збірній завжди відмінна атмосфера, тренерський штаб тонко відчуває команду. В Андрія Шевченка цікаві тренування й теорія. Заняття в класі тривають не більше 20-ти хвилин - доведено, що потім людина гірше засвоює інформацію. Теоретичні заняття - щодня. Перед виїздом на гру - установка в готелі. Потім - найважливіший момент. Це емоційний заряд головного тренера безпосередньо перед виходом на поле. Слова Андрій Миколайович завжди підбирав різні, і це так струшувало, що ноги самі бігли. Із нами, із захисниками, найчастіше працює Мауро Тассотті. Причому він весь час проводить заняття не окремо з кожним, хоча є й індивідуальні підказки після помилок, а з квартетом захисників. Ми повинні грати злагоджено, як одне ціле, якщо хтось один втік, на його місце зсувається партнер, а третій і четвертий захисники теж перебудовуються. Блоковий принцип, в якому розриву бути не повинно. Думати теж потрібно однаково - це, напевно, найголовніше.

«В УПЛ бігаєш менше, ніж у матчах за збірну»

У відбірному турнірі Євро-2020 ми більше працювали з м'ячем, ніж без м'яча. У недавніх поєдинках Ліги націй було трохи інакше. У матчі з французами, мені здається, я пробіг рекордну кількість кілометрів за кар'єру - ми всі там пристойно набігалися, але це було потрібно. Цифрами статистики я особливо не захоплююся, але коли ми граємо із Шахтарем в УПЛ, то пробіг не такий великий. У Лізі чемпіонів, за збірну проти топів - інша справа. Хоча центральні захисники бігають набагато менше, ніж флангові гравці або півзахисники. Для нас головне - захищати ворота, починати атаки. Буває, вдається забивати голи, хоча в збірній у мене їх ще не було. У відборі на чемпіонат Європи жодного разу навіть по воротах не пробив (посміхається), але на стандартні положення ходив. Не завжди, але ходив. У нас вони іноді виходили непогано, проходили хороші подачі, є виконавці, які вміють завершувати. 

«На Євро-2020 легких матчів точно не буде»

З огляду на перенесення турніру, наш шлях на Євро становить уже більше двох років. Але він ще не закінчений - попереду не менш важлива ділянка дороги. Ідуть збори, протягом яких усім нам потрібно добре попрацювати, знову себе проявити, щоб потрапити до заявки. Ми не оцінюємо силу суперників, розуміючи, що це чемпіонат Європи - туди приїдуть усі кращі збірні континенту. Там не буде легких матчів, але ми хочемо не просто боротися, а грати в той футбол, в який вміємо грати. Не найкращий досвід деяких весняних поєдинків, сподіваюся, нам у цьому тільки допоможе.  

Євген ГРЕСЬ

Мій шлях на Євро. Андрій Пятов: «Роналду був того дня без настрою»

Мій шлях на Євро. Олександр Караваєв: «Із Родрігесом згадували його автогол»       

Стрічка новин