Артем Кравець: «Наш тренер - учень Мірчі Луческу»

09.02.2018 13:03
Нападаючий збірної України Артем Кравець провів свій дебютний гол у новому клубі - турецькому Кайсеріспорі

фото kayserispor.org.tr

Довго чекати не довелося - перший же вихід в основному складі свого нового клубу форвард збірної України Артем Кравець зазначив дебютним голом. З такого приводу ми і зв'язалися з нападаючим Кайсеріспор, і він відразу погодився на інтерв'ю.

«Завдання - потрапити в єврокубки»

- Артем, в Туреччині ти не став змінювати традиції - на перший гол, як і в Німеччині та Іспанії, у тебе пішло не так багато часу. Помітив таку особливість? - Так. У Штутгарті мені, здається, знадобилося ще менше часу, а за Гранаду взагалі відзначився в першому ж матчі. Тепер треба продовжувати в тому ж дусі. - Гол у кубковому матчі проти Акхісар великої радості, по всій видимості, не приніс. Правильно? - Загалом-то, так. Ми не пройшли далі, а таке завдання, незважаючи на те, що в півфінал вийшли майже всі гранди, стояла. - З Євгеном Селезньовим після матчу спілкувався? - Так, трохи поговорили, але вже перед самим виходом на поле. - У Карабюкспором він був Цар. А в новій команді? - Видно, що теж великий авторитет. Женя вже освоївся в Туреччині, він один з найважливіших гравців Акхісар. Не в останню чергу завдяки Селезньову, ця команда і вийшла в кубковий півфінал.

«База буде, як у Динамо»

 - У чемпіонаті у вас тепер яке завдання? - Вона залишається незмінною - потрапляння в єврокубки. Для цього потрібно зайняти четверте місце, від якого Кайсеріспор поки відстає на три очки. Втім, якщо Кубок Туреччини виграє хтось із учасників Ліги чемпіонів, то вистачить і п'ятого місця. В Україні, здається, така ж ситуація.  - В ігровому плані в новій команді ти вже освоївся? - Насправді було непросто - все-таки за останні три місяці це була моя перша гра. Фізично довелося важко, але це нормально. Далі, сподіваюся, буде простіше. Розраховую отримувати більше часу на полі - тоді і зігратися якомога швидше. - Ти вже відзначав, що рівень організації в Кайсеріспорі тебе порадував. Які враження від побаченого в самому місті - від бази, стадіону, уболівальників? - Все відмінно. На базі будується нова будівля, і, як я розумію, там буде все необхідне і сучасне для роботи. Як в Динамо. Поля - хороші. Стадіон новий, йому, здається, п'ять років. Видно, що клуб розвивається. Вболівальники - дуже вимогливі. Місто я ще толком не вивчив. У нас було багато матчів на виїзді, тому в Кайсері провів від сили 10 днів - не більше. Тому поки, крім готелю, бази і стадіону, нічого і не бачив. - Олександр Кучер допомагає освоюватися? - Звичайно, допомагає. Але тут в команді багато гравців, тренери, персонал говорять англійською мовою, тому проблем у спілкуванні немає. - Подивився на вік ваших легіонерів і подумав, що на тренуваннях тобі, мабуть, відкривши паспорт, доводиться і в квадрат заходити ... - Ні, поки не заходив - є хлопці молодшого віку (посміхається). Але взагалі, це відмінна риса турецьких клубів, які запрошують досвідчених, пограти хлопців. Он, у нас грає Варела, який стільки років провів в Порту, весь час виступав в Лізі чемпіонів. Вистачає й інших іменитих футболістів.      - Сім'я поки в Києві? - Так. Якщо все буде так, як ми плануємо, з нового сезону заберу її сюди. Треба квартиру підготувати і все інше. З двома маленькими дітьми так просто не переїдеш.

«З Хацкевич ми дуже добре розлучилися»

- Ти виступав уже в чемпіонатах чотирьох країн, тому маєш право на різні порівняння. Яка головна особливість турецького футболу? - Звичайно, першість Туреччини поки не дотягує до іспанської або німецької ліги - це зрозуміло. Але я ще раз підкреслю, що в наявності процес розвитку місцевого чемпіонату. Я знав про це, читав, але тепер і сам переконався. Особливість, звичайно, є. В першу чергу, це емоції. У тому числі і на поле, де дуже багато якихось стихійних вчинків. Навіть в нашому матчі проти збірної Туреччини, коли ми грали в Харкові, це було помітно. Начебто і тренер у суперника був дуже серйозний, фахівець, який любить сувору дисципліну, але турки десь після 60-ї хвилини, по суті, кинули грати. Звичайно, це пов'язано з менталітетом, і тут в цьому напрямку намагаються працювати. - У Кайсеріспорі працює румунський фахівець, але емоцій у нього теж вистачає ... - Ми з Кучером спілкувалися з цього приводу, і Саша мені сказав, що наш наставник - учень Луческу. Своєю манерою поведінки Маріус Шумудіке десь схожий на колишнього тренера Шахтаря. За свою команду, за своїх гравців він буде стояти горою. - Чи спілкувалися з ним вже один на один? - Так, у нас були такі розмови. Наставник завжди говорить: «Я - відкритий. У будь-який момент готовий вас вислухати ». Помічники теж дотримуються такої ж думки.   - В європейських клубах взагалі існує таке поняття, як у нас, - індивідуальні бесіди? - Так справа ж не в європейських клубах - справа в тренері. В Динамо теж не все наставники любили розмовляти з футболістами. - Ось ти, наприклад, восени мало грав. Тобі пояснювали, чому? І чи треба взагалі це робити? - Я ще раз повторю - все залежить від тренера. У Києві мені ніхто і нічого не пояснював, але з Олександр Хацкевич у мене були хороші відносини. Мабуть, я і сам все розумів. Ми розлучилися дуже добре. Потиснули один одному руки, побажали удачі. Все нормально.

«Про картку мені ніхто нічого не сказав»

- Минула осінь в клубі у тебе, в общем-то, не склалося. Та й у збірній - теж. Згоден? - Звичайно, адже ми не вийшли з групи, так що тут двох думок бути не може. Пригадуються гри, які ми не довели до кінця, втратили дорогоцінні очки. - Віриш у перспективи національної команди? - Не тільки я - всі вірять. Ти у будь-якого з футболістів запитай, як йому зараз у збірній - і тобі кожен відповість, що новий вектор розвитку припав до душі. Мені подобається те, як ми намагаємося грати в футбол. У збірної є хороше майбутнє. Ми повинні поїхати на наступний великий форум. - Повернемося до минулого циклу. Ти міг не отримати ту злощасну жовту картку в виїзному матчі з Косовом? - Взагалі образливий епізод! Звичайний стик в центрі поля - захисник пішов на випередження. Фол - так. Але гірчичника - не було. Якось по-дурному все сталося. Справа в тому, що до гри я навіть не знав, що перебуваю під загрозою дискваліфікації - мені ніхто про це не сказав. Загалом, зіграти проти Хорватії мені не судилося.

Фото Євгена КРАВСА

- По ходу матчу останнього туру групового турніру знаходився на стадіоні? - Так. Перший тайм було приємно дивитися - ми перегравали міцну європейську команду. - Що трапилося після перерви? - Нічого нового я тобі не скажу - все вирішило індивідуальну майстерність Івана Ракитича і Луки Модріча. З пасом півзахисника Реала взагалі важко було щось зробити ...

«У матчі зі словаками моментів майже не було»

- Твоє ставлення до Ліги націй? - Хороша ідея. Для нас, тим більше, в нашій нинішній ситуації, взагалі не може бути інших варіантів, крім як виграти групу з трьох команд. - Суперники - по зубах? - Сама суть цих змагань така, що в кожній групі всі один одному по зубах. Звичайно, збірні Чехії та Словаччини - дуже серйозні супротивники. Але ми постараємося їх обіграти. У нас великий потенціал. - Проти чехів ти ще не грав, а один матч зі словаками повинен пам'ятати. Чи не так? - Безумовно. У відбірковому турнірі ЧЄ 2016 мені довелося вийти на поле у ​​виїзному поєдинку. Зіграли - 0: 0. Моментів майже не було. Вийшов дуже складний матч. У недавньому спарингу зі Словаччиною збірна України виглядала набагато цікавіше. Так, це була контрольна зустріч, але гра, яку ми тоді показали, зайвий раз переконала, що команда рухається в правильному напрямку. Євген ГРЕСЬ Турецький щоденник. Президентський номер для Артема Кравця

Яке місце збірна України займе в групі Ліги націй?

  • 1 (53%, голосів: 5 323)
  • 3 (24%, голосів: 2 460)
  • 2 (23%, голосів: 2 274)

Всього голосів: 10 057

Завантаження ... Завантаження ...

Стрічка новин