Андрій Воронін: «Сказав Михайличенко:« Краще в збірну не викликайте ... »

Свій блог на сайті команда1 веде один з кращих нападаючих збірної України за всю її історію Першу тренерську невдачу сприйняв дещо болісно. Після двох перемог поспіль минулого вікенду зіграли внічию — 3:3, ведучи в рахунку з різницею у два м'ячі. Емоцій витратив багато — адже я хочу тільки перемагати! А тут ще два голи пропустили із пенальті, які привезли самі собі. Загалом, прикро небагато, але наступного разу постараємося таких помилок не допускати. Втім, підвищувати голос на футболістів, пхати їм мені не довелося — по обличчях бачив, що вони й самі розуміють. Наступний тур — у неділю, а в п'ятницю, звісно, ​​подивлюся матч збірної України з Хорватією. Проти хорватів за національну команду я, до речі, жодного разу не грав. Та й проти клубів із цієї країни, на мою думку, теж не доводилося. А ось із хорватськими футболістами в одному колективі виступав. Наприклад, у Герті — з Йосипом Шимуничем, який тепер є помічником головного тренера збірної Хорватії. Зараз у хорватів дуже сильна команда — тут годі й казати. Найголовніше - зіграна. Протягом багатьох років є стабільність, постійно вливається молодь. На Євро-2016 картаті показували пристойний футбол і, на мою думку, незаслужено програли в овертаймі Португалії, яку возили 120 хвилин. Збіг обставин просто не пощастило. Пройшли б цю команду – могли й чемпіонами Європи стати. Відбірковий турнір чемпіонату світу вони теж дуже розпочали, тож Україна гратиме з фаворитом групи — це факт. У суперника всі лінії хороші – захист, середина поля, атака. Хорватські футболісти люблять комбінаційну гру, їм взагалі не можна давати простору! У кваліфікації до ЧС-2010 ми вже зустрічалися із хорватами, але в обох матчах я був на заміні. Щиро кажучи, взагалі не пам'ятаю ці ігри… Хоча ні — у день, коли відбувався домашній поєдинок проти збірної Хорватії, у мене народилася дочка. Пам'ятаю, ухвалив тоді рішення чесно сказати головному тренеру, Олексію Михайличенку, що не бачу сенсу приїжджати до збірної, наставник якої не бачить мене у команді. Краще правду сказати, аніж щось усередині тримати. Тренера, зрозуміло, треба поважати (тренер завжди правий!), але в колективі мають бути довірчі, а не натягнуті стосунки.