Андрій Пятов: «Давно сказав Бущану: «Днюху відзначимо на Євро»

Капітан збірної України і її найдосвідченіший футболіст в ексклюзивному інтерв'ю нашому сайту поділився своїми враженнями від виходу команди до 1/8 фіналу Євро-2020

- Знаєте, ще коли ми були в Харкові, я зізнався Георгію Бущану, що загадав одне бажання, - сказав Андрій Пятов. - Хочу зустріти свій день народження на Євро. У мене він 28 червня, тому, сподіваюся, бажання здійсниться. Учора, коли пролунав фінальний свисток останнього матчу групового турніру, Жора мені відразу про це нагадав. Я, до речі, на двох попередніх чемпіонатах Європи загадував так само, але вийшло тільки з третього разу.

Що сказати? Розклад дійсно якийсь фантастичний. Зіграли б вдало з Австрією - потрапили б на Італію, яка зараз на ходу. Звичайно, Швеція - дуже пристойна команда, але ми всі розуміємо, що її можна й потрібно обігравати. Будемо готуватися.

«Зінченко і Маліновський взяли удар на себе»

- Як дивилися поєдинки за участю Швеції та Іспанії?

- Ми зібралися втрьох у мене в номері - я, Жора Бущан і Марлос. На телевізорі ввімкнули один матч, на планшеті - інший. Відразу після фінального свистка спустилися до їдальні, привітали один одного з виходом до плей-офф і пішли дивитися групу смерті.

Звичайно, коли Роберт Левандовський зрівняв рахунок, серце трохи тьохнуло. Шведи вигравали у два м'ячі, а тут запахло перемогою Польщі. Нас-то 2: 2 влаштовувало, але в такому випадку ми виходили б на Іспанію. Загалом, складна була ситуація, але вона добре розплуталася.  

- Як реагуєте на розмови про те, що все це вийшло випадково?

- Я точно спокійно, проходив уже й не таке. Щастить сильнішим - за довгі роки у футболі я в цьому не раз переконувався. За п'ять років команда під керівництвом Андрія Шевченка виконала велику роботу, і вона точно заслужила - загалом і в цілому - цей плей-офф. Так, ми провалили гру з Австрією, але доля подарувала нам шанс реабілітуватися. Потрібно за нього чіплятися й цього разу не перегоріти.

- Чому ви перегоріли?

- Сьогодні в нас буде теорія, і ми там усе розберемо. Крім того, напевно висловимо свою думку. Я як капітан команди точно це зроблю - прямо, в очі. У мене є певні думки, але я їх залишу всередині колективу. У команді завжди має перебувати те, що належить тільки команді. У нас тут, повірте, якщо потрібно, висловів не перебирають.

- Чому збірна України виявилася не готовою фізично?

- По живому сліду такий висновок напрошувався, але в підсумку ми пробігли більше, ніж австрійські футболісти. Справа, на мій погляд, у психології. Ми трохи розгубилися, пішли розриви між лініями, зникла компактність, і суперник цим скористався. Але це тільки моя думка - тренери покажуть, як і що було насправді. У будь-якому випадку, винні всі. Ми разом виграємо й разом програємо. Разом несемо відповідальність.

- Багато дістається лідерам збірної. Ти їх готовий захистити?

- Завжди робив це й буду робити. Повторюся, усередині колективу ми можемо про щось таке поговорити, але публічно я завжди буду на боці команди. Повірте, усі розуміють, як зіграли. І як можуть грати. Ми готуємося до того, щоб виправити помилки...

Мені згадався 2016 рік. Я не хвалюся, але після поразки від Північної Ірландії мені одному довелося їхати на прес-конференцію й тримати там удар. Зараз усе по-іншому, і саме Олександр Зінченко й Руслан Маліновський, яким, напевно, дістається найбільше, зібралися й поїхали на зустріч із журналістами наступного дня після поразки від Австрії. Молодці!

«Поки свої 100 голів не пропустиш...»

- У тебе гарні стосунки з Георгієм Бущаном. Як він реагує на свою непогану гру при не найкращих поки що результатах команди?

- Жора отримує певний досвід - для нього це перший такий турнір. Я завжди захищаю голкіперів, для них дуже важлива психологія, і Бущан у цьому питанні тримає високий рівень. Так, Георгій переживав. Учора дивилися матчі, совалися, а він каже: «Вибий той м'яч в аут у грі з Нідерландами - і ми б точно виходили з групи, незалежно від інших поєдинків». Звичайно, думати про це потрібно, помилки необхідно аналізувати і вчитися на них.

Я не вірю, що краще зростати на чужих промахах. Мені ще Віктор Носов говорив: «Поки свої 100 голів не пропустиш, грати не почнеш». Тільки через себе можна пропустити всі емоції і стати сильнішим. Я пам'ятаю, як Бущан пропустив сім у Франції. Тоді відразу йому написав: «Братан, своє отримав - рухайся далі». Потім він видав дві такі гри!

Для воротаря психологія - найголовніше. Ти можеш стрибати по дев'ятках на тренуваннях скільки завгодно. Повірте, я таких голкіперів багато пройшов. Але якщо ти в матчі не готовий психологічно, то після першої ж помилки можеш зламатися, а це для воротаря - найгірше. Але я ще перед Євро виставив пост і сказав, що голкіпери збірної України до турніру готові. Зробив такий висновок після зборів у Харкові і дуже радий, що Георгій Бущан нашу воротарську команду жодного разу не підвів.

- Як реагує на все, що відбувається, твій молодший колега із Шахтаря - Анатолій Трубін?

- Для нього це взагалі не просто досвід, а якась школа життя. Бути на такому турнірі, відчувати цей нерв, аналізувати, робити висновки. Я впевнений, що Толю чекає велике майбутнє. Сам, до речі, був у його шкурі, коли поїхав на чемпіонат світу 2006 року - молодим і зеленим. Мені той турнір сильно допоміг.

- Тоді, 15 років тому, свій день народження ти теж зустрів на форумі. Як відзначав?

- Спокійно, у номері із Сашком Яценком. Не буде ніякої урочистості й цього разу. 28 червня - точно, а 29-го - вже подивимося (посміхається). Дасть Бог, буде інший привід порадіти і знову перенести всі наші свята...

Євген ГРЕСЬ

«Я ж казав - це крута історія!» Єврощоденник Сергія Кравченка

Стрічка новин