Олександр Сопко: «Шевченко складніше, ніж було іншим тренерам»
Екс-захисник Шахтаря Олександр Сопко вважає, що оборонний стиль гри збірної України, культивувався десятиліттями, поміняти непросто

Фото East News
Про виступ збірної України у відбірковому турнірі ЧС-2018, а також про майбутні матчі чемпіонату країни і поєдинках єврокубків команда1 поговорила з екс-захисником Шахтаря Олександром СОПКО.
«Іноді ми насилу знаходимо гравця, щоб закрити якусь позицію»
- Олександр Олександрович, якщо брати в комплексі, то нинішня збірна України готова до чемпіонату світу?
- Не зовсім коректно відповідати на це питання хоча б тому, що до мундіалю ще практично цілий рік. На той час багато що може змінитися. Збірна має можливість ще набратися досвіду, адже в команді достатньо молодих футболістів. Головне, щоб Андрій Шевченко зі своїми підопічними потрапив на світову першість, а потім можна буде поговорити і більш конкретно. Будь-яка перемога, в матчі або груповому раунді, - це крок у розвитку.
- Як виглядає команда Андрія Шевченка на тлі збірних минулих років?
- Думаю, у нинішнього головного тренера завдання складніше. Кожен наставник збірної залишав спадок менш конкурентоспроможне, адже якісних і досвідчених гравців стає все менше. Іноді ми насилу знаходимо виконавця, щоб закрити якусь позицію. Пов'язано це зі зниженням за останні роки рівнем вітчизняного чемпіонату. Пошуком і вихованням українських талантів мало хто займався. Вітчизняні клуби в основному виїжджали за рахунок іноземців. Зараз же ми пожинаємо плоди, зокрема, і в збірній.
- Які головні переваги нинішнього тренерського штабу синьо-жовтих?
- Корінних змін в малюнку гри поки немає. Є плюс в тому, що в деяких відрізках матчів гра команді дається. Зокрема, можна згадати перший тайм в Туреччині або поєдинок з тими ж турками в Харкові. Більш сміливо Андрій Шевченко почав підпускати молодих футболістів. У колективі, зі слів самих гравців, панує хороша робоча атмосфера. Але цю атмосферу можна підірвати, якщо не створювати здорову конкуренцію і не давати рівні шанси усім футболістам. В ігровому плані головному тренеру непросто міняти оборонний стиль команди, який в нашій країні культивувався десятиліттями.
«Два матчі на високому функціональному рівні зміг провести лише Матвієнко»
- Чим в першу чергу вас розчарував програш збірної України в Ісландії?
- На жаль, ми ще не можемо обігравати таких суперників, як ісландці, за рахунок швидкої і гострої комбінаційної гри. У нас немає для цього ігрового ресурсу. Наші гравці якщо й контролюють м'яч і навіть домагаються переваги в цьому компоненті, то роблять це в основному спиною до чужих воріт, і на дві передачі вперед доводиться чотири поперек, а потім шість назад. А такий контроль м'яча абсолютно не небезпечний для противника. Немає у нас і виконавців, які могли б грати на чужій половині, а тим більше штрафній суперника, не боятися приймати м'яч в оточенні трьох-чотирьох опонентів, діяти активно між лініями, приймати м'яч з облудними хитрощами і бути впевненими в обведення. Весь час є відчуття, що ми навчені грати в першу чергу обережно, з запасом надійності, а не сміливо. Але це проблема не тільки Шевченко, а біда всього нашого футболу. Я сподівався, що ми зможемо показати ісландцям характер, нав'язати боротьбу, адже це була фактично лобова гра. І найбільше мене розчарувало відсутність бійцівських якостей у наших хлопців.
У другому таймі, коли гра йшла, як то кажуть, від ножа, ми поступалися практично в кожному єдиноборстві, в підборах. Якщо наш футболіст бачив, що шанси виграти єдиноборство - 50 на 50, то або імітував боротьбу, або просто пласіровался. Суперник же там, де було хоча б 10 відсотків, йшов до кінця. Довгий переліт і пов'язана з ним утома як аргумент не приймаються. Зміг же Матвієнко зіграти два матчі на високому функціональному рівні, але ж це наймолодший і самий недосвідчений виконавець збірної. А взагалі, щоб в подальшому не було такої хворобливої реакції на ураження, не потрібно переоцінювати можливості наших футболістів, а фахівцям і журналістам не займатися нашої національної забавою: спочатку підкидати від радості чепчики і звеличувати футболістів до небес, а при першій же невдачі втоптувати їх в бруд.
«Поточне першість точно не буде гірше торішнього»
- Емоції після матчів збірної вже трохи вляглися, і на перший план виходять клубні змагання. У чемпіонаті країни зіграно вже сім турів. Поточне першість цікавіше минулого?
- Про це говорити ще рано. Багато команд не до кінця укомплектовані, десь змінився головний тренер. Більш-менш картина стане зрозумілою до другого кола першого етапу, а то і пізніше. Втім, вже зараз були поєдинки, цікаві за напруженням. Давайте хоча б згадаємо, як Шахтар в трьох матчах брав вольові перемоги. Наближеним до кращих зразків був поєдинок в Полтаві між Ворсклою і Динамо. Свою родзинку за цей час внесли і єврокубкові матчі. Упевнений, що ні кого не залишили байдужими матчі Олександрії проти Айстри, а протистояння з БАТЕ гідно кращих спортивних документальних фільмів.
Незабаром три наші клуби візьмуть старт у груповому раунді Ліги чемпіонів (Шахтар) і Ліги Європи (Динамо, Зоря), так що дивитися і аналізувати буде що. Думаю, що поточне першість точно не буде гірше минулого, а може, і краще, враховуючи рівний склад учасників.
- Матч туру в цей уік-енд - Шахтар - Зоря або Динамо - Олександрія?
- Не стану виділяти будь-якої з них, обидва поєдинки по-своєму цікаві, адже всі чотири команди представляли або представлятимуть Україну в єврокубках. Хочеться побачити, чи змогли олександрійці вже повністю оговтатися від драматичною невдачі в Лізі Європи, адже їм потрібно якомога швидше надолужувати згаяне в чемпіонаті. Динамо вперше гратиме без свого лідера Андрія Ярмоленко, що теж викликає певний інтерес.
Гірники повинні бути в тонусі, адже скоро Ліга чемпіонів, і їм необхідно показувати стовідсоткову готовність. А для луганчан це буде своєрідне випробування на міцність перед стартом у груповому раунді Ліги Європи, оскільки з початку першості не тільки результати команди викликають побоювання - викликали тривогу і заяви головного тренера про продовження роботи ...
- Шахтар першим з українських клубів стартує в основній сітці євротурніру. об'єктивно - на що можуть розраховувати гірники в своїй групі Ліги чемпіонів?
- Оптимісти, звичайно, будуть сподіватися, що підопічні Паулу Фонсека зможуть зайняти одне з двох перших місць в компанії Манчестер Сіті, Наполі і Фейєноорда. Песимісти ж посипають голову попелом. Але якщо вже команда потрапила в груповий турнір, то вибирати тут не доводиться, потрібно грати, набирати очки, заробляти репутацію і досвід. Я як реаліст вважаю, що можливостей у оранжево-чорних менше, ніж у МанСіті і Наполі, які володіють сильними футболістами і грають в топ-чемпіонатах. Дуже важливо добре стартувати. Думаю, якщо в першому поєдинку Шахтар переможе Наполі, у нього будуть шанси поборотися за місце в плей-офф. Другий же клубної метою може бути хороша гра лідерів колективу - Марлоса, Фреда, Бернарда, Степаненко, Ісмаїлії, Ракицького - і підвищення їх трансферної вартості.
«Навіть без Ярмоленко Динамо має виходити в весну ЛЕ»
- Чи помітно послабить Динамо догляд Ярмоленко?
- Швидше за все його на перших порах буде не вистачати, адже він одним своєю присутністю вносив додаткову впевненість в дії партнерів. Але, думаю, у внутрішніх змаганнях динамівцям буде достатньо одного матчу, щоб перебудуватися і осмислити відсутність багаторічного лідера команди. Напевно з'являться нові футболісти, які поведуть партнерів за собою. Шанс закрити позицію Ярмоленко отримає Віктор Циганков, у якого є цікаві задатки для ігрового зростання. Він швидкий, технічний і вміє віддати гострий останній пас. Для нього зараз дуже вдалий час в плані якісного розвитку. А суперники, які попалися Динамо в Лізі Європи (Янг Бойз, Партизан, Шкендербеу), прохідні і без Ярмоленко.
- А у Зорі є шанси вийти з групи?
- Якби ми говорили про Зорі зразка минулого року - так. Зараз прийшло багато інших футболістів. Юрій Вернидуб, по суті, будує нову команду. На це потрібен час, і тут дві сторони медалі. Виступ в Лізі Європи може як стати для колективу імпульсом для розвитку, так і, в разі невдалого результату, загнати його в яму. Як би там не було, вирішувати одночасно кілька завдань луганчанам в нинішніх обставинах буде дуже непросто. Правда, років п'ять-шість тому у Вернидуба була ситуація ще гірше, Зоря стояла на виліт, але наставник не тільки все виправив, але і побудував команду. Будемо сподіватися, що і зараз для луганчан все складеться.
Сергій ДЕМ'ЯНЧУК
Стрічка новин
