Олександр Рибка: «В Україні думають, що ми граємо в колгоспі ...»

24.08.2017 07:30

Колишній воротар збірної України Олександр Рибка почав новий сезон в якості основного голкіпера турецького Карабюкспором

Фото прес-служби ФФУ

За своїм потенціалом Олександр РИБКА - один з кращих голкіперів України. Але доля весь час підкидала йому якісь випробування, які він героїчно долав. Зараз вихованець київського Динамо виступає за турецький Карабюкспор - і, здається, починає своє футбольне життя заново. З чистого аркуша… - Пане Олександре, після двох турів Карабюкспор займає друге місце в турнірній таблиці. Не очікували від себе такої прудкості на старті сезону? - Я так сказати не можу. Ми серйозно готувалися до чемпіонату і налаштовувалися на хороші результати. Команда і в минулому сезоні вдало грала на своєму полі, обігравала практично всіх лідерів, тому впевнена перемога над Істанбул Башакшекір не є якоюсь сенсацією. - Уболівальники в захваті? - Для них будь-який позитивний результат - свято. Все місто відзначає. - Твій одноклубник Євген Селезньов говорив, що ні разу не платив в ресторані - настільки у вас люблять футболістів своєї команди. Ти платиш? - Завжди. І скільки ми не обідали з Селей, ні разу не бачив, щоб йому не приносили рахунок. Ми постійно платили, так що він щось вигадує (посміхається). - Після поразок на вулицю краще не виходити? - Я виходжу. Місто тут, звичайно, невеликий, і мене багато дізнаються, але я ще жодного разу не стикався з якоюсь агресією на свою адресу. Люди ставляться з повагою і, навпаки, завжди підтримують.

«Навіть Рац здивувався, що у нас стільки румунів»

- До Туреччини звик остаточно? - Так, вже повністю освоївся. Дев'ять місяців тут. - Що було найскладнішим спочатку? - Те, що отримав травму. Тільки приїхав - відразу зламався. Коли відновився, команда вже грала - і добре грала. Довелося чекати свого шансу. Було непросто знову опинитися без практики, але так склалися обставини - треба було потерпіти. - У побуті адаптувався нормально? - Так, взагалі ніяких проблем. Для нас же Туреччина - не чужа країна, стільки зборів тут було (посміхається). Зі мною завжди була поруч сім'я, яка мене підтримувала. Допомагало й те, що нас, українців, в команді було троє - я, Євген Селезньов та Андрій Близниченко. - Румун у вас, здається, більше ... - Семеро! Нещодавно спілкувався з Разваном Рацем, так він каже, що ніде такого не бачив. Гаразд бразильців в Шахтарі на якомусь етапі було 11 чоловік, але щоб стільки румунських гравців в одній команді за кордоном ... Втім, колектив в Карабюкспором відмінний, ніяких угруповань немає. Дружна команда. - Виступає у вас і футболіст збірної Ісландії. Чи обговорюєте з ним перспективи в нашій відбірковій групі ЧС-2018? - Іноді ділимося враженнями, але так - загальними фразами. Олафура Скуласон не завжди викликають у національну команду, йому вже 34 роки, і він каже, що, можливо, проводить останній сезон в кар'єрі.

У турецькому Карабюкспором виступають три українських легіонера. Фото з архіву Олександра Рибки

«Луческу - не чужа для мене людина»

- Перед візитом в Ісландії збірна України прийме Туреччину. Ви вже відчуваєте ажіотаж навколо цієї гри? - Особливо - немає. Місцеві ЗМІ, звичайно, про це сурмлять, але з турецьким у нас поки так собі (посміхається). До того ж в Карабюкспором збірок немає, хоча колись за національну команду виступав наш капітан. Тому тему майбутнього поєдинку ніхто не зачіпає. - Як ти сприйняв призначення Мірчі Луческу? - У Туреччині це стало справжньою подією. Я ще по Шахтарю пам'ятаю, як його тут любили. Ми часто прилітали грати спаринги, і вболівальники завжди ставилися до нашого тренера з великою повагою. Звичайно, я бажаю йому удачі, Луческу - не чужа для мене людина. Нехай він перемагає всіх, крім, зрозуміло, нашої команди. - В інтерв'ю нашому сайту колишній нападник збірної України Андрій Воронін сказав: «Я не вважаю, що призначення Мірчі Луческу - великий мінус для нас». - Я читав висловлювання Вороніна і погоджуся з ним в одному - все буде залежати від нашої команди, від того, як зіграє вона. Ми виступаємо на своєму полі і повинні показати свій найкращий футбол. - Луческу - знатний хитрун. Може він нас чимось здивувати? - Зміни в грі збірної Туреччини будуть напевно. У тому числі і кадрові сюрпризи. Тренер уже повернув у збірну Арду Турана, кажуть, може викликати Емре. Подивимося, буде цікаво. - Подейкують, для колишнього наставника Шахтаря взагалі немає ніяких секретів. Він знає навіть всіх родичів гравців! Це правда? - Сто відсотків! Збір інформації про суперника у Луческу поставлений на високому рівні. На теорії він завжди розповість всі нюанси. Хто прибирає під ліву, а хто - під праву ногу і так далі. Це ходяча енциклопедія.

«Люди думають, що ми зробили крок назад»

- Коли ти в останній раз приїжджав до збірної України? - У березні 2015 року. Було два матчі - офіційний з Іспанією і контрольний з Латвією. Мені не судилося в них зіграти, хоча кожен виклик в національну команду для мене був подією. Не так часто я туди приїжджав. Виступ за збірну країни - велика честь для будь-якого футболіста. - Хочеться туди повернутися? - Питаєш! Правда, я точно не знаю, чи стежать за нами взагалі. - Звідки такі сумніви? - Суджу про це з висловлювань українських експертів, які, здається, думають, що ми виступаємо в якомусь колгоспі. Назва нашої команди вимовити не можуть, а розповідають на всю країну. - Прикро? - Швидше за соромно, що таким фахівцям дають трибуну. Вони вважають, що виступи тут - крок назад для нас. Але це не так! У турецькому чемпіонаті досить високий рівень футболу, стадіони заповнені, у клубів хороша інфраструктура. Подивіться, які виконавці їдуть сюди грати. Я не кажу, що ми знаходимося в топ-клубі, але ми часто обіграємо топ-клуби. Тут всі матчі першої ліги по телебаченню транслюють, значить, людям це цікаво.

Воротарська команда збірної України зразка осені 2011 року. Фото Миколи Бочка

«Дебют не забув, але матч з Німеччиною запам'ятався більше»

- Дебютний виклик в збірну ти точно запам'ятав ... - Звісно. Команда готувалася до домашнього чемпіонату Європи і приймала в Харкові Уругвай. Програли тоді - 2: 3. Але мені запам'ятався швидкий гол Андрія Ярмоленка, який відзначився вже на 1-й хвилині. - Перший матч ти провів в Естонії. Зіграли на нуль - значить кращого дебюту не придумаєш? - Приємно було перемогти, але мені той поєдинок якось особливо не запам'ятався. Ось наступний матч - це була подія. Ми приймали збірну Німеччини на відкритому після реконструкції НСК Олімпійський. Весела була гра, вболівальники, думаю, залишилися задоволені. Збірна України тоді, вважаю, провела хороший поєдинок. - У той момент ти був основним воротарем Шахтаря і національної команди, але в одну мить усе розвалилося, як картковий будиночок. Тема твоєї дискваліфікації - табу в розмові з представниками ЗМІ? - Згадувати про це великого бажання, звичайно, немає, але дещо розповісти можу ... Євген ГРЕСЬ Далі буде.