Олександр Головко: «Після повернення із Загреба Лобановський влаштував прочухана»

Колишній захисник збірної України Олександр Головко згадує протистояння з Хорватією у плей-офф відбору ЧС-1998

24 березня у Глазго на Хемпден Парк збірної України має провести півфінал плей-офф кваліфікації ЧС-2022 проти Шотландії. Яким бачиться одне з найважливіших протистоянь року екс-гравцям національної команди, які свого часу брали участь у стикових матчах відбору чемпіонатів світу та Європи?

Сьогодні свій досвід подібних поєдинків 1997 року у протистоянні з Хорватією (0:2, 1:1) згадав екс-захисник головної команди країни Олександр ГОЛОВКО.

- Олександре Борисовичу, після останнього матчу відбору на ЧС-1998 з Вірменією, які думки вас відвідали, адже ця перемога (2:0) вивела синьо-жовтих у стикові матчі?

— Мені важко згадати емоції 25-річної давності (усміхається). Не скажу, що до Хорватії ми їхали закидати суперника шапками, але якась самовпевненість, гадаю, була присутня. Кажу так, оскільки основу збірної України складало Динамо, яке восени було на ходу в Європі. У Лізі чемпіонів ми обіграли нідерландське ПСВ, двічі Барселону. Тому перед поєдинком у Загребі була не так недооцінка суперника, як незібраність, як для такої гри. 

— У першому матчі відчувалася відсутність дискваліфікованих Юрія Калитвинцева та Андрія Шевченка?

- Безперечно. Юра був мозком команди, а без Андрія це було інше Динамо та інша збірна.

- Чи можна сказати, що поєдинок у Загребі (0:2) програв за всіма статтями, адже особливих гольових моментів наша збірна не створила?

— Знову ж таки, через вдалий виступ Динамо в Лізі чемпіонів у нас була присутня не те щоб ейфорія, але усвідомленість того, що хорватів ми візьмемо, не надто напружуючись. Я навіть сказав би, що була якась самовпевненість. Чи це пов'язано з роботою наставника, обговорювати не буду, хоча від нього теж багато залежало (головним тренером збірної України тоді був Йожеф Сабо). -Прім.авт.). За своїми відчуттями можу сказати, що у збірній не було такого напруження, як у Динамо за Валерія Лобановського.

Зазначу, що після приїзду із Загреба нас зібрав Лобановський (ми тоді роз'їжджалися клубами, оскільки між матчами з Хорватією було більше двох тижнів) і влаштував гарний прочухана на предмет якості минулої гри. Тому другий матч із виходом на поле і Шевченка, і Калитвинцева, пройшов на іншому психологічному фоні та за іншим сценарієм.      

— Після 0:2 у Хорватії, який був план на гру-відповідь?

- Він практично спрацював. Ми забили швидкий гол. Той інтенсивний футбол, який команда давала, був дуже якісним до певного часу. 

— Досі згадують арбітра Руне Педерсена. Чи багато в чому його заслуга, що наша збірна пролетіла повз чемпіонат світу?

- Заслуга не заслуга, але за рахунку 1:0 рефері скасував чистий гол Віталія Косовського. Як би потім пішло далі, ми можемо лише гадати. Я можу сказати точно, що за цей поєдинок футболістам збірної України соромно не повинно бути. Команда віддала всі сили у суперництві зі збірною, яка у складі мала достатньо зірок європейського масштабу.

— Тоді, якщо я не помиляюся, то була персональна опіка. Хорвати діяли у двох нападників. Хто був вашим опонентом Алан Бокшич чи Давор Шукер?

— Більше Шукер, з яким я потім перетинався і на клубному рівні, граючи проти мадридського Реалу.

- Гол Бокшича на 27 хвилині вбив нашу команду?

- Ні. Ми продовжували діяти у своєму ключі, розуміючи, що потрібно було забивати три м'ячі. Так, не вийшло, але ми дуже старалися. Звісно, ​​шкода, що не вдалося виступити на великому форумі у складі національної команди. Таких невдач у збірної було кілька, але я радий за хлопців, які у 2015 році перервали цю чорну смугу та вийшли на Євро-2016.  

— Що скажіть про перспективи нинішньої збірної України у матчах плей-офф за право влучення на ЧС-2022?

— Перспективи хороші, оскільки, як на мене, ця команда готова вирішувати серйозні завдання. Олександру Петракову за короткий період часу вдалося досягти того, чого від нього чекали. Думаю, що з боку синьо-жовтих у матчі із командою Шотландії буде активність, незважаючи на те, що ми гратимемо на чужому полі. Я вірю у позитивний для збірної України результат.

Сергій ДЕМ'ЯНЧУК

Руслан Маліновський: «У Глазго буде битва, але ми до неї готові»

Стрічка новин