Колишній півзахисник збірної України Адріан Пуканич згадав свої виступи в синьо-жовтій футболці
Фото Миколи БОЧКА
Вихованець школи донецького Шахтаря Адріан ПУКАНИЧ за національну збірну України провів не так багато матчів, але увійшов в історію як автор першого гола легендарної команди Олега Блохіна. Свого часу атакуючому півзахиснику видавали багато авансів, але він все-таки не до кінця себе реалізував. Втім, його футбольна кар'єра все одно вийшла багатою на події, і деякі з них ми згадали.- Адріан, коли тобі кажуть про збірну України, більше емоцій викликають спогади про молодіжну або національній команді?- Звичайно, національної. Це ж головна збірна всієї країни. Потрапити туди - мрія кожного футболіста. Я не так часто, як хотілося, там грав, але викликався туди, вважаю, немало. На заміні багато матчів провів (посміхається). Перша збірна - це зовсім інший рівень. - Футболки в домашній колекції збереглися?- З молодіжного чемпіонату Європи є, а також з поєдинку проти Вірменії на рівні національних команд. У 2003 році у Львові я хоч і не грав, але був в заявці. Забути той матч неможливо. Ми виграли з рахунком 4: 3, дублем відзначився Андрій Шевченко, а переможний м'яч Сергій Федоров провів в компенсований арбітром час.
«Пройшов весь турнір, а в фіналі сидів на лавці»
- На чемпіонаті Європи серед молодіжних збірних в Португалії у вас була команда, а вогонь. Згоден?- Так, склад тоді підібрався пристойний. - Можеш з ходу назвати основу?- Тобі якого матчу - першого або фінального (посміхається)?- Давай оптимальний варіант ...- У воротах - Пятов. У центрі оборони - Чигринський і Яценко, на флангах - Ярмаш і Романчук. У півзахисті - Максимов, Михалик, Чеберячко і Алієв, попереду - Фомін і Мілевський. Хоча схема була з одним нападаючим. У тій команді вистачало універсальних хлопців, і головний тренер Олексій Михайличенко це дуже цінував.- Чому не включив в основу себе?- Так я ж у фіналі не грав.- Кажуть, Олександра Алієва тоді поставили не тільки через те, що він вигравав конкуренцію, скільки ...- Я теж про це чув. Тоді скаутів багато наїхало, але я не хочу вірити в якусь упередженість. Облишмо ворушити минуле - що сталося, те сталося. Звичайно, мені було дуже прикро. Все-таки я той цикл пройшов від початку і до кінця. Пам'ятаю, в кваліфікації шансів у нас було небагато, і ми поїхали до Греції, по суті, другим складом. Ніхто в нас не вірив, а команда вистрілила. Ми виграли - 1: 0, а мені пощастило забити переможний м'яч. Потім врятували неймовірно складні матчі плей-офф з Бельгією. У Португалії я пройшов з молодіжкою весь турнір, але в фіналі на поле так і не вийшов. Навіть на заміну.
«У Бельгію і Туреччину тоді особливо не тягнуло»
- У фінальному поєдинку з голландцями у вас були шанси?- В теорії були, але якщо брати саму гру, то, думаю, немає.- Задовольнялися тоді малим?- Мабуть, ти маєш рацію. Від нас ніхто особливо і не чекав, що ми вийдемо у фінал, і ейфорія десь завадила. Хоча наставник команди попереджав нас про це. На установці перед вирішальним матчем з Голландією Олексій Михайличенко згадав фінальний поєдинок чемпіонату Європи 1988 року, гру СРСР з тими ж голландцями, і сказав: «Не повторюйте наших помилок». - Не всі почули?- Справа не в цьому. Думаю, було вже пізно. От якби відразу після півфіналу наші думки привели, так би мовити, в тонус, може, ми б і зберегли той переможний дух ... - Майже всі футболісти тієї молодіжної команди зіграли потім за національну збірну. Вам легко дався перехід у дорослий футбол?- Так ми ж уже і на чемпіонаті Європи були, по суті, що склалися гравцями. Кому-то виповнилося 23 роки, хтось був молодший, але все виступали на рівні вищої ліги, тому якийсь досвід був присутній. Але наша сила була в колективних діях, які налагодив тренерський штаб.- Про скаутів ти вже згадав. Не повірю, якщо скажеш, що нікого з вас ніхто не хотів запросити ...- Напевно, хотіли. Але ти ж пам'ятаєш, який у нас тоді був чемпіонат - він розвивався, в тому числі і у фінансовому плані. Ось і не хотів ніхто їхати, припустимо, в Бельгію або Туреччину. Потрапила б зараз молодіжка на такий форум, вийшла б у фінал - півкоманди, думаю, розібрали б по європейським клубам.
Фото Миколи БОЧКА
«Все змінилося з приходом Луческу»
- У клубі ти так і не впорався з цим переходом з молодіжного рівня?- Так я б так не сказав. Тренери в Шахтарі - Валерій Яремченко, Бернд Шустер - мені довіряли. Навіть якщо я не виходив в основному складі, все одно завжди був в обоймі, потрапляв в заявку. Все змінилося з приходом Мірчі Луческу.- Злюбив тебе румунський фахівець?- Не в цьому справа. Просто він відразу почав робити ставку на іноземців. Клуб став інвестувати гроші в бразильців, і сьогодні його ніхто за це засуджувати не має права. Думаю, Шахтар вже відбив всі кошти, які на них витратив. А якщо не відбив, так у нього ще є кого продати (посміхається).- Ти пішов по орендах ...- Так, тому що хотів грати. Міг би, напевно, сидіти, чекати, але вирішив по-іншому. Я розумів, що на даний момент хтось сильніший за мене. Дорожче - так точно. У такій ситуації треба було не просто виділятися, а бути на голову вище. Хоча все говорили, що навпаки - це легіонери повинні щось доводити. - Такого довіри, як зараз, наприклад, до Віктора Коваленко, у тебе не було?- До Луческу було, потім - немає. - Коваленко сьогодні заздрять всі молоді хлопці, а йому, може, пора відпочити?- Та не потрібно йому відпочивати - нехай хлопець грає. Коль йому довіряли стільки тренерів, значить, це все не випадково. Бачать в ньому потенціал. Вболівальники, які його критикують, не знають, яке завдання ставить перед футболістом наставник. Вітя, мабуть, з ним справляється, раз виходить на поле.
«Купував газету Команда і дивився оцінки»
- Ти, значить, на стороні Коваленко?- Я його не захищаю, але мені подобається його гра. Просто, думаю, йому потрібно швидше забити, щоб всіх заспокоїти. А то я читав у вас на сайті, Що хлопець не може відзначитися вже більше тисячі хвилин. Упевнений, заб'є - і його відразу прорве. Моменти біля нього в Шахтарі є, він їх відчуває. Згадай, як свій перший сезон за Шахтар проводив Генріх Мхітарян. Реалізація була на рівні 10%. - Значить, критика невиправдана?- Та ні, вона повинна бути завжди. Але я тільки не можу зрозуміти одного - чому після Ісландії все накинулися на Коваленко? Адже там на поле були і інші футболісти, які стоять по 20 мільйонів. Але їх ніхто особливо не чіпав. А молодого хлопця зробили крайнім. Так, вважаю, не можна.- Ти як свого часу реагував на критику?- Тоді ж не було стільки ЗМІ, експертів і соціальних мереж. Після поганих матчів купував газету Команда і з тривогою шукав звіт про гру своєї команди. Насамперед дивився оцінки, хоча розумів, що це лише думка одного журналіста ...- Значить, нинішньому поколінню футболістів складніше?- У будь-який час - свої плюси і мінуси. Коли ти зараз проводиш хороші матчі, слава швидко розходиться. Але варто оступитися - чекай неприємностей. І ТТД твої розберуть, і все інше ...Євген ГРЕСЬДалі буде.
Досьє. Адріан ПУКАНИЧ
Півзахисник. Народився 22 червня 1983 року в Закарпатській області (Виноградів).Зріст — 180 см, вага — 72 кг.Виступав в клубах: Шахтар Донецьк (1999-2001), Полісся Житомир (2002), Шахтар Донецьк (2002-2004), Іллічівець Маріуполь (2005-2006), Ворскла Полтава (2007), Шахтар Донецьк (2008), Іллічівець Маріуполь (2009 -2013), Говерла Ужгород (2013), Шукуров Кобулеті, Грузія (2015-2016), Севлюш Виноградов (2016).Віце-чемпіон Європи 2006 року серед молодіжних збірних.Чемпіон України 2005 року.Віце-чемпіон України 2003 і 2004 років.Володар Кубка України 2004 року.У вищій (Прем'єр) лізі України провів 170 матчів, забив 17 голів.У вищій лізі Грузії провів 36 матчів, забив 3 голи.У розіграшах Кубка України провів 27 матчів, забив 10 голів.У розіграшах Кубка Грузії провів 3 матчі.У єврокубках провів 4 матчі.У юнацькій збірній України провів 3 матчі (2001).Учасник відбіркового турніру Євро-2002 (U-19).У молодіжній збірній України провів 27 матчів, забив 6 голів (2003-2006).Учасник відбіркового турніру Євро-2004 (U-21).Учасник відбіркового та фінального турнірів Євро-2006 (U-21).У національній збірній України провів 2 матчі, забив 1 гол (2003-2004).Учасник відбіркового турніру Євро-2004.