Адріан Пуканич. Частина 2. «Блохін, звичайно, на команду давив ...»

23.09.2017 14:01
До вашої уваги - друга частина інтерв'ю з колишнім півзахисником Шахтаря і збірної України Адріаном Пуканич

Фото Миколи БОЧКА

- Адріан, чим ти займаєшся зараз? - Особливо нічим. Поки в роздумах. Можна сказати, перезавантаження. - Ти вже точно закінчив кар'єру? - Я про це ще не оголошував, але все йде до того. Саме життя змушує повісити бутси на цвях. Взимку міг перейти спочатку в один клуб, потім - в інший. Тренери хотіли, але керівники, по-моєму, зараз беруть на себе занадто багато повноважень.

«Руслан Ротань - це мозок збірної України»

- Які в тебе плани на майбутнє? - Взимку піду на тренерські курси, а там буде видно. - У Шахтар тебе не кличуть? У клубі ж до своїх добре ставляться ... - Поки не кличуть. Треба ж, напевно, спочатку вивчитися. - Чи не занадто багато уваги у нас в країні приділяють віком футболістів? - Питання, як то кажуть, не в брову, а в око. В Україні тобі вже, здається, в 28 років в паспорт заглядають, хоча в 23 ти ще зважаєш молодим. Виходить п'ять років кар'єри (посміхається). Йдемо в Європу, а залишаємося ще там, в Радянському Союзі ...  У нас взагалі все на контрастах, немає золотої середини. Найяскравіший приклад - недавні матчі збірної. Після Туреччини її три дні так хвалили - приємно було читати. Зіграли з Ісландією - і відразу треба всіх розігнати. Вважаю, це неправильно. - Але помилки адже були. Згоден? - Я можу судити тільки з боку. Знаючи, наприклад, характер Руслана Ротаня, вважаю, що його взагалі ніхто не зміг змінювати. Думаю, 65 хвилин в Рейк'явіку він би точно витримав. Завів би команду, зробив пару підкатів, заробив свою жовту картку, але користь приніс. Мені здалося, що в Ісландії нам емоцій якраз і не вистачило. Навіть напхати було нікому, а Ротань партнерів міг би завести. Та й гра через нього йде - матч з Туреччиною це підтвердив. Втім, треба бути всередині колективу, щоб розуміти справжні причини, за якими Руслан не вийшов в основі. Але те, що це мозок команди на даний момент, - це сто відсотків.

«Взуття взяв у Сергія Шищенко»

- Адріан, ти увійшов в історію як автор першого гола збірної України Олега Блохіна - найуспішнішого наставника національної команди за 25 років. Можеш відтворити цей забитий м'яч в деталях? - Не можу (посміхається). З того матчу в Лівії в пам'яті відклався тільки відскік м'яча, після якого я відразу пробив. Як розвивалася сама атака, вже не пам'ятаю. Сумбур був якийсь. - Твій друг Сергій Кравченко залишив на пам'ять бутси, в яких забив за збірну. А ти? - Так Крава ж головою забив (посміхається) ... У мене такої можливості не було - я тоді грав у взутті Сергія Шищенко. Свої бутси порвав на тренуванні перед матчем, а ми з ним в одному номері жили, і треба ж - розмір підійшов! У Сергія були запасні, він зі мною і поділився. Вийшло, що від душі. - Так забрав би у нього назовсім! - Хто ж забивні бутси віддасть (посміхається)? Шищенко в них потім, напевно, багато голів ще забив. Ми ж знаємо його бомбардирські здібності.   - У Лівії у вас була багато в чому експериментальна команда? - Так, тоді в збірну запросили, якщо не помиляюся, представників шести українських клубів. Легіонери теж були. Все, крім Андрія Шевченка. Матч проходив в лютому, тому і склад виглядав багато в чому стихійним, і форма була не зовсім оптимальною. Тренери дивилися новачків, знайомилися. Але були і перевірені кадри.

Фото Миколи БОЧКА

«Настрій на гру - це був коник Блохіна»

- З першого дня своєї роботи в збірній Олег Блохін став не стільки тренером-тактиком, скільки оратором і мотиватором. Правильно? - Харизмою і авторитетом він, звичайно, на команду давив, але гру теж організувати зміг, цього не відняти. У нього ж помічники були сильні - Андрій Баль, Олег Кузнєцов, Семен Альтман. Тренувальний процес був на хорошому рівні. Але настрій - так, це був коник Блохіна. Він знав, де завести, де струсити і так далі.  - Установки у нього були вогненні? - Я не запам'ятав нічого надприродного. Та й не був я у нього в збірній прям так часто, щоб робити якісь висновки. - Нещодавно в інтерв'ю нашому сайту Семен Альтман, не соромлячись, сказав, що збірна України грала тоді в бий-біжи. Правда? - Не можу ставити під сумнів висловлювання такого фахівця. Мабуть, так воно і було. Думаю, і статистика це підтверджує. Тоді національна команда була більш емоційна і агресивна. Будинки постійно чинився тиск, натиск, натиск. - Зараз не так? - Не так. Малюнок гри змінився, стало більше комбінацій. А в той час був силовий футбол, чи що. Заряд, настрій, характер ... Тепер перевага віддається тактиці, кожен діє в своїй зоні. - У той час таким, як ти, було складно? - Да чому? Гравці тоді були з великим інтелектом. Ось якби від них вимагали такого футболу, як зараз, команда могла б досягти ще більшого успіху. Тому що за рівнем майстерності колектив був дуже сильним. Вимоги висували інші, і хлопці вичавлювали максимум з того, що від них хотіли. Звичайно, тим, хто любив комбінувати, грати в короткий пас, в стінки, було складно застосовувати діагоналі, постійно бити в зони. Але футбольний інтелект, повторюся, у них був на рівні, і в команді Олега Блохіна ці виконавці реалізовували ту тактику, якої від них хотіли.   - Адріан, ти сказав, що у збірної з'явився малюнок, стиль, але імпровізації зараз мало. Згоден? - Так це так. Дивишся, як грають півзахисники, - і розумієш, що у кожного свій жолобок. Раніше як було? Ти дієш трохи лівіше, а вся гра справа. Хвилин 10 бігаєш без м'яча, у тебе його немає, тому біжиш його шукати. В іншому випадку тебе звинуватять в пасивності. Тепер цього, виявляється, робити не потрібно. Стій в своїй зоні - і все. Рухайся, відкривайся, і твою гру оцінять в тактичному і функціональному плані. Порахують ривки і так далі.  - Мало футболу? -Просто інший футбол. Пам'ятаю, як говорив Віктор Носов: «Тренувати потрібно мізки, а не ноги». Так зараз і в збірній. Але видно, що їй ще чогось не вистачає. - Це «щось» не завадить нам здобути дві перемоги в останніх матчах кваліфікації? - Сподіваюся, що ні, але прогнози робити не люблю. Буду тримати кулаки за збірну, але розумію, що навіть з Косовом доведеться несолодко. З Хорватією взагалі чекаю знакового поєдинку. Ось там і побачимо, чого нам бракує, а чого не вистачає. Я бачу передумови для хорошої гри, але їх потрібно буде втілити в життя. Євген ГРЕСЬ

Адріан Пуканич. Частина 1. "Михайличенко попередив, але було вже пізно"

Як завершиться матч відбіркового турніру ЧС-2018 Україна - Хорватія, який відбудеться 9 жовтня на НСК Олімпійський?

  • переможе Україна (66%, голосів: 3 923)
  • буде нічия (18%, голосів: 1 059)
  • переможе Хорватія (17%, голосів: 1 002)

Всього голосів: 5 984

Завантаження ... Завантаження ...

Стрічка новин