44. Україна - Грузія

19.08.1998
Київ, НСК Олімпійський
44. Україна - Грузія
4:0
Голи: 1: 0 Ребров (1), 2: 0 Ребров (42), 3: 0 Скаченко (57), 4: 0 Ковальов (75).
Україна: 1.Шовковський (12.Воробьев, 46), 2.Лужний (13.Старостяк, 72), 5.Ващук, 4.Головко, 7.Мікітін, 3.Евтушок (20.Скаченко, 46), 6.Гусін, 11 .Ребров (18.Коновалов, 78), 8.Калітвінцев (17.Ковалев, 46), 9.Косовскій (16.Максімюк, 40), 10.Шевченко.
Тренер: Йожеф Сабо.
Грузія: 1.Тогонідзе (12.Гварамадзе, 46), 2.Цкітішвілі, 3.Шекіладзе, 4.Дідава, 5.Каладзе, 6.Кобіашвілі, 7.Немсадзе (15.Церетелі, 46), 8.Джамараулі, 9.Кецбая, 10.Кінкладзе, 11.Іашвілі (14.Деметрадзе, 63).
Тренер: Володимир Гуцал.
суддя: Р.Лаюкс (Латвія). Попереджені: Каладзе (26), Шекіладзе (64), Кецбая (90).
19 серпня 1998 року. Київ. НСК Олімпійський. 20 000 глядачів. Товариський матч.

Дощ в дорогу - хороша прикмета!

А все-таки приємно, чорт забирай, писати про перемоги. Нехай в минулу середу на «Олімпійському» відбувся хоч тисячу разів товариський спаринг, проте позитивних емоцій після неприємних єврокубкових струсів, погодьтеся, він приніс нам порядком. І навіть не самим результатом, хоча і він, безумовно, заслуговує на повагу, а в першу чергу грою. Грою, яка зміцнила надії на позитивний для всього українського футболу результат поєдинків наших земляків в найвідповідальніших поєдинках проти Спарти і збірної Росії. Чого гріха таїти, після не надто, м'яко кажучи, виразної гри нашої команди в матчі з поляками приїзду збірної Грузії в Україні очікували з деяким побоюванням. Ні, не за результат - він тут як раз грав другорядну роль - насамперед за психологічний стан колективу, прямо пропорційно пов'язане з тим, наскільки «котить» у вихованців Йожефа Сабо гра в цій останній перед стартом у кваліфікації Євро-2000 «пристрілювання». Грузини привезли в Київ практично бойовий склад. Із стовпів команди Володимира Гуцаева були відсутні лише травмовані Кахабер Цхададзе і Заза Джанашия. Підтримати земляків прибув до столиці України навіть форвард Аякса Шота Арвеладзе, чия поява на полі «Олімпійського» через проблеми з паховими кільцями практично виключалося. Суттєвих кадрових проблем не відчував і наставник господарів поля Йожеф Сабо, за його словами, практично визначився з основним складом своєї команди ще після гри з Польщею. Як зауважив напередодні матчу Йожеф Йожефович, найбільше його хвилювало питання, кого «впровадити» в середню лінію, де в базовому клубі збірної - Динамо - не останні ролі грають легіонери - білорус Олександр Хацкевич, росіянин Олексій Герасименко, а в захисті - грузин Каха Каладзе . В результаті старший тренер господарів позицію опорного хава віддав на «відкуп» львів'янину Олександру Євтушка, а зліва нерідко зміщується в центр Віталія Косовського страхував ще один представник Карпат Володимир Микитин. Взагалі, півзахист збірної України в цей похмурий вечір представила з себе вельми важкопрохідний бастіон, з основною концентрацією сил в центрі, де Євтушка, Гусіну і Калитвинцеву дієву допомогу надавали захисники і пара форвардів. Порадувало, що перехід від оборони до атаки у звітній зустрічі у господарів проходив стрімко, часто без сучка і задирки, що, схоже, стало для суперника в певній мірі несподіванкою. Як, втім, і швидкий, пропущений вже на 53-й секунді, м'яч. Микитин, немов справжній спринтер, промчав лівим флангом і забезпечив передачею Шевченка. Андрію прицільно пробити не вдалося, проте, вже вкотре, чудове позиційне чуття не підвело Сергія Реброва, який шансів Ніколос Тогонідзе не залишив. Швидкий успіх помітно надихнув господарів, грузини ж кілька знітилися. Чи не претендую на істину в останній інстанції, однак здалося, що підопічні Володимира Гуцаева з недостатньою серйозністю поставилися до звітної зустрічі. Якщо в середині поля їм ще сяк-так вдавалося нав'язувати опонентам боротьбу, то дії оборонної лінії збірної Грузії інакше, як безладними і не назвеш. Спочатку, правда, і українці пару раз дозволили пробитися до своїх воріт суперника, однак, зібравшись, в подальшому подібних вільностей вони собі не дозволяли, затиснувши в досить щільні «лещата» «англо-голландсько-німецьке» атакуючий тріо противника в особі Тимура Кецбая, Георгія Кінкладзе і Олександра Іашвілі. А ось лідери атак збірної України в цей вечір були явно в ударі. Сергій Ребров і Андрій Шевченко, маневруючи по всій ширині поля, раз по раз, немов не помічаючи візаві, виривалися на оперативний простір, створивши за матч незліченну кількість гольових моментів біля воріт Тогонідзе, а після перерви і Давида Ґварамадзе. Природно, в грі з росіянами оборона противника навряд чи буде діяти з нашими форвардами настільки ж «гостинно», однак активність і невгамовна жага боротьби на будь-якій ділянці поля за будь-який м'яч динамівських голеадорів заслуговує самих утішних слів. Взагалі в діях всіх представників чемпіона України цього разу радувало око то необхідне в сучасному футболі якість, якого гравцям Динамо ой як бракувало в домашньому матчі зі Спартою, а саме - рух, рух постійне і цілеспрямоване. У той час, як грузини гру будували в розрахунку на індивідуальні якості своїх лідерів, господарі поля постали перед досить значною (врахуйте товариський статус матчу) київською публікою монолітним організмом. Пам'ятайте, що існував за радянських часів анекдот про те, що збірна Союзу - це, мовляв, київське Динамо, ослаблене кількома гравцями з інших клубів? Так ось, позавчора нічого подібного про команду України, напевно, ні в кого не повернувся б язик сказати. Всі іногородні футболісти, що виходили в середу на поле, динамівський кістяк - хтось більшою мірою, хтось меншою - але органічно доповнювали. Виразно це відчувалося в другому таймі, на який команди вийшли вже за рахунку 2: 0. Під завісу першої 45-хвилинки глядачі, що сховалися від раптово вибухнула зливи під навісом верхнього ярусу, вдруге в матчі вітали успіх Реброва. Сергій соковито пустив м'яч по мокрому газону через лінії штрафного, і той, зрикошетивши від Шевченка, трохи скорегував траєкторію свого польоту і прошмигнув у лівий від голкіпера кут воріт. Після перерви небесна канцелярія, кілька змилостивився над вболівальниками в «антракті», знову обрушила водяний шквал на голови гравців. Однак господарям всі капризи природи в цей вечір були дарма. Вони, немов і не було перед цим непростих 45 хвилин гри, з новими силами кинулися на штурм «оборонних загороджень» суперника. Безболісно знайшов себе на полі вийшов на заміну донеччанин Сергій Ковальов, ну а гра московського торпедовцамі Сергія Скаченко взагалі стала для багатьох одкровенням. Якщо раніше столична публіка знала Сергія виключно як вмілого бомбардира, то в середу вона відкрила для себе в Скаченко ще і непоганого распасовщіка, що не цурається чорнової роботи, і при цьому не тільки не розгубив, а й ще більше примножити за останні роки свій бомбардирський талант. Справедливо, то що саме Сергій і довів рахунок в матчі до розгромного для збірної Грузії. І гол вийшов - на диво. Подача з кутового у Реброва не вийшла, проте Ковальов знову повернув м'яч динамівському форвардові, і той з повторної спроби був точний - м'яч злетів над штрафний Ґварамадзе, і шулікою кинувся на нього Скаченко в ефектному кидку головою завдав чудового удару по цілі. Змагальна цінність матчу свою актуальність втратила, але, що зловив кураж, українцям і цього було мало. Не злічити моментів, скільки разів за час, що залишився м'яч зобов'язаний був перетинати лінію воріт грузинської команди. Правда, в результаті підопічні Йожефа Сабо обмежилися ще лише одним «автографом» у воротах суперника. І що характерно, знову відзначився гравець, який увійшов в гру з лави запасних. Скаченко біля лінії штрафного зручно скинув м'яч своєму тезці Ковальову, удар якого явив нерозв'язні проблеми для грузинського кіпера - футбольний «снаряд» на шляху в сітку зустрівся з ногою захисника, дезорієнтувати Ґварамадзе і залишивши його в ролі стороннього спостерігача. У прекрасному настрої покидали стадіон глядачі. Збірна порадувала. Зрозуміло, що 5 вересня нашим землякам доведеться незрівнянно важче, але ж і Росії під вісімдесятитисячним вболівальницьких пресом життя медом навряд чи здасться. Та й хлопці наші, можна не сумніватися, віддадуть всі сили цієї перемоги. Репетиція вдалася. Чекаємо прем'єри ...

Україна Грузія

20 (10). . .Удари. . .10 (5) 10 (5) Удари в створ .3 (1) 6 (2) Фоли ... .14 (7) 5 (4). . .Офсайди. . .4 (1) 9 (4) Кутові. . .5 (1) Примітка. У дужках - показники першого тайму.

Олег ЛИСЕНКО (газета КОМАНДА, 21.08.1998)

Оцінки гравців збірної України

Олександр ШОВКОВСЬКИЙ - 6 (нормально). Особливою роботи у Олександра не було. У тих рідкісних епізодах, коли грузини з'являлися в штрафний збірної України, діяв холоднокровно. Валерій ВОРОБЙОВ - 6 (нормально). У другому таймі йому довелося більше мокнути під дощем, ніж відбивати удари суперників. Олег ЛУЖНИЙ - 6,5 (добре). У першому таймі, поки у Кобіашвілі ще були сили, Олегу доводилося приділяти відносно багато уваги оборонним функцій. Після перерви Лужний повністю придушив активність суперників на своєму фланзі.  Олександр ЄВТУШОК - 6 (нормально). На позиції опорного півзахисника, де діяв Олександр, важко зіграти ефектно. З боку здалося, що каші львів'янин не зіпсував. Олександр ГОЛОВКО - б (нормально). У першій чверті матчу допустив кілька невеликих похибок, які, втім, не мали для нашої збірної фатальних наслідків. Владислав ВАЩУК - 6 (нормально). Зіграв без особливого блиску, але і без грубих промахів. Рідше, ніж зазвичай, брав участь в атакуючих діях команди. Андрій ГУСІН - 6 (нормально). Виконав великий обсяг роботи. Більше зосередився на вирішенні оборонних завдань. Володимир МИКИТИН - 7 (дуже добре). Був одним з кращих на полі в цьому матчі. Впевнено діяв в захисті, ефективно підключався в атаку. Після поєдинку з грузинами, по всій видимості, слід очікувати його появи в «основі» і 5 вересня. Юрій КАЛИТВИНЦЕВ - 6 (нормально). Не дуже хороша форма, в якій зараз знаходиться Юрій, не дозволяє йому діяти так, як ми звикли це бачити на торішніх матчах. Віталій КОСОВСЬКИЙ - 6 (нормально). Нижче свого, досить високого рівня не опустився, але і не продемонстрував нічого запам'ятовується. Був замінений ще в першому таймі через травму. Роман МАКСИМЮК - 6 (нормально). Грав на тій же позиції, що і в Зеніті. Із загальної картини, за великим рахунком, не випадав. Щось більш конкретне сказати по дебюту Романа важко, для адаптації в збірній йому ще потрібен час. Андрій ШЕВЧЕНКО - 7 (дуже добре). Гра Андрія в матчі з грузинами напередодні празького поєдинку обнадіює. Несподівано для багатьох справжнім одкровенням стали чудові дії Шевченко після перерви на позиції під нападниками. Мав кілька непоганих моментів для взяття воріт. На цей раз трохи не пощастило. Сподіваємося, що свій гольовий запас він реалізує в найближчу середу. Сергій РЕБРОВ - 7 (дуже добре). Як завжди, був дуже добре заряджений на ворота, і в підсумку це вилилося в два забиті м'ячі, після яких сумніватися в кінець матчу не доводилося. Сергій СКАЧЕНКО - 6,5 (добре). Його гра залишила саме сприятливе враження. Заробити за системою «гол + пас» за 45 хвилин два очка (обидва голи після перерви було забито за його безпосередньої участі) - дуже хороший результат. Сергій КОВАЛЬОВ - 6,5 (добре). Вийшовши на заміну, непогано вписався в гру. Виділявся на полі не лише завдяки своїй світлій шевелюрі. Поставити «точку» в цьому матчі судилося саме йому.

Стрічка новин