23. Україна - Хорватія

Гол: Калитвинців (13).

Україна: Суслов, Жабченко, Скрипник, Головко, Максимов, Орбу, Похлебаєв, Калитвинцев, Паляниця (Нагорняк, 77), Горілий, Гусейнов (Шкапенко, 46).

Запасні: Шовковський, Беженар, Шматоваленко.

Тренер: Анатолій Коньков.

Хорватія: Габрич, Павлічіч (Мрміч, 28), Ярні, Сольдо, Йеркан, Біліч, Асанович (Пралена, 49), Младеновіч, Шукер, Бобан (Буторовіч, 39), Бокшіч.

Запасні: Козніку, Брайковіч.

Тренер: Мирослав Блажевич.

Арбітр: К.Ротлісбергер (Швейцарія).

Попереджені: Похлебаєв (45), Горілий (74) - Павлічіч (18).

вилучений: Габрич (28).

11 червня 1995 року. Київ.

Республіканський стадіон. 10 000 глядачів.

Матч відбіркового турніру Євро-1996.

Не очікували! .. Тому приємно подвійно

Олег ЛИСЕНКО, Юрій МАЛИШЕВ, КОМАНДА з Києва Дивним вийшов минулий вікенд для нашого футболу. Погодьтеся, чекали ми трохи іншого: неодмінної перемоги молодіжки та у кращому разі нічиєї у матчі національних збірних. Кількість глядачів, які відвідали Динамо у суботу та Республіканський у неділю, зайве тому підтвердження. "Ще не вмерла футбольна Україна" - такий висновок можна зробити після перемоги національної збірної. Вражає, як змінилися ігровий почерк, психологічна стійкість нашої команди лише за два з половиною місяці. Хоча робити багатозначні висновки після однієї гри, мабуть, все ж таки не варто, поєдинок із хорватами вселив у серця вболівальників, журналістів, фахівців неабияку частку оптимізму. Неприбуття до столиці України Роберта Просінечки, який відбуває дискваліфікацію після парного попередження, здавалося, полегшило долю господарів. Хорвати, втім, явно мали намір забрати з Києва три очки і без однієї зі своїх зірок. Склалося враження, що лідер гурту трохи добродушно підійшов до зустрічі з українцями. Наприклад, у суботу ввечері наші розвідники багатьох гравців хорватської основи знайшли за стійкою бару. Втім, зайвого собі вони не дозволяли. А Давор Шукер вирішив спробувати щастя у казино. Чи вдалося йому піднятися, невідомо, оскільки за першої ж спроби сфотографувати форварда за цим заняттям наш кореспондент був чемно видворений. Зовсім інші настрої панували у таборі нашої збірної: підопічні Конькова до останнього домашнього матчу відбіркового турніру готувалися без найменших ознак благодушності. Вже перші хвилини засвідчили, що сценарій київського матчу буде відмінний від загребського. Головне, що кинулося в очі, — наші хлопці не знітилися, не пішли назад, а спробували нав'язати свою гру. Як ви пам'ятаєте, 13-та хвилина матчу у Хорватії виявилася нещасливою для українців – тоді Бобан відкрив рахунок. Цього разу чортова дюжина завдала неприємностей команді Хорватії. Послухаємо Юрія Калитвинцева: «Просуваючись до штрафного майданчика хорватів, у якийсь момент вирішив: якщо не зустрінуть, спробую перевірити воротаря. Хорватський захисник чомусь наполегливо не йшов на мене, задкував. Я прокинув м'яч ще трохи і, не доходячи до лінії штрафного майданчика, соковито пробив з коханою лівою». Цей гол, що й казати, дуже допоміг нашій збірній. Калитвинцев та Максимов взяли контроль над центром поля, переграючи своїх візаві, та ініціативою міцно заволоділи господарі. Проте варто було нашим трохи послабити пильність, як мало не покарано. Бобан метрів із двадцяти завдав прицільного удару під поперечину, але чудово зіграв Суслов, перевівши м'яч на кутовий. А через кілька хвилин стався епізод, який багато в чому визначив хід поєдинку в час, що залишився. Максимов вивів віч-на-віч із Габричем Гусейнова, і голкіпер тільки ціною фолу останньої надії врятував свою команду від другого гола. Таким чином, у другому матчі поспіль хорвати залишилися ще до перерви вдесятьох після вилучення воротаря. А потім Блажевич змушений був поміняти Бобана – лікарям збірної так і не вдалося повністю підготувати Звоніміра до матчу. Багато атак як хорватів, так і українців зривалося через те, що гравці потрапляли в положення поза грою. Але якщо гостей обламували злагоджені дії нашого захисту, то Гусейнов і особливо Паляниця опинялися в офсайді лише через свою неуважність. Початок другого тайму був уже за гостями. Бачачи, що не йде гра як у Бокшича, так і у Шукера (у чому безперечна заслуга Головка, Скрипника і Горилого), хорвати взяли на озброєння удари з далеких і середніх дистанцій. Особливо небезпечними були такі спроби у виконанні Біліча та Младеновича. Та й проходи Ярні приховували чималу загрозу. Не позіхали й наші. Після вивіреного пасу Орбу просто мав забивати Паляниця, але його удар не витримує жодної критики. Після того, як отримав травму гомілкостопу Гусейнов, очікувалося, що посилить гру Шкапенко, але, вдало виходячи на заміну в матчах за Динамо, цього разу він був явно не у своїй тарілці. Показово, що коли з'явився біля кромки поля Нагорняк, Шкапенко подумав, що доведеться йому піти, і вже було приготувався це зробити... Під завісу зустрічі міг подвоїти рахунок Максимов, буквально продершись крізь оборонні порядки на ударну позицію, але, на жаль, забарився в останню мить.  

думка тренерів

Анатолій КОНЬКОВ - Ми добре вивчили суперника, і в першому таймі нам багато в чому вдалося втілити в життя план на гру. Друга половина зустрічі довела, що збірна Хорватії - одна з найсильніших європейських збірних. Додам, що нам трохи пощастило, коли ми провели швидкий гол і опинилися потім в чисельній більшості. Мирослав БЛАЖЕВИЧ — Ваша збірна заслужила на цю перемогу, з чим і вітаю всіх її шанувальників. Хоча, поклавши руку на серце, ми могли досягти прийнятного результату. Безумовно, якби українці грали також проти литовців та словенців, вони б взяли шість очок. Тепер цій молодій, перспективній команді доведеться шукати свій шанс у наступному відбірному циклі. Щодо моїх підопічних, у мене до них немає особливих претензій. Навіть удесятьох вони до останньої секунди вірили в те, що зможуть забити. Оцінюючи гру загалом, гадаю, вона пройшла на високому європейському рівні.  

думка гравців

Давор Шукер - Ми грали огидно. У мене просто немає слів. Дубравко ПАВЛІЧІЧ - Чесно кажучи, такої сильної гри від українців не очікували. Думаю, ця поразка послужить для всіх нас хорошим уроком, з якого будуть зроблені правильні висновки. Юрій КАЛИТВИНЦЕВ - Ми очікували, що суперники можуть нас недооцінити. Команда у них дуже хороша, але ці понти їм честі не роблять. Бог, як то кажуть, все бачить і фраеров карає. Віктор СКРИПНИК - Сьогодні ми провели, напевно, найважчу і найкращу свою гру. Мені конкретно було доручено наглядати за Бокшичем, і, схоже, зі своїм завданням впорався. Мене весь матч переслідувало відчуття, що суперники ось-ось додадуть. Та, певно, хорвати особливо не налаштувалися, за що і поплатилися.